Рішення № 89100118, 06.05.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/1302/20

2-а/583/26/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в особі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

за участі секретаря Верби Н.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Баличева Євгена Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

УСТАНОВИВ:

13.04.2020 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.04.2020 відповідач виніс постанову серії ДП18 №749067 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. В даній постанові вказано, що 03.04.2020 о 14.53 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 116d, державний номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Н12 , 50 км, поза населеним пунктом зі швидкістю 130 км/год, чим порушив встановлений швидкісний режим на 40 км/год та при перевірці документів не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний талон на транспортний засіб.

Позивач зазначає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено допустимими доказами факту порушенням ним Правил дорожнього руху, а відтак вимога відповідача про пред`явлення посвідчення водія є неправомірною та позивач, в свою чергу, не був зобов`язаний виконувати дану вимогу.

Катречко В . Ю. вважає, що під час винесення постанови від 03.04.2020 серії ДП18 №749067 відповідачем було порушено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме позивачу не було роз`яснено його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядалася у його відсутність, ОСОБА_3 не встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Крім того, вказана постанова не містить посилань на будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку відповідачем було зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП.

Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнень позивач порушував питання про скасування постанови поліцейського взводу першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Баличева Є.В. серії ДП18 №749067 від 03.04.2020 якою на нього накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн та закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 03.04.2020 згідно з розстановкою сил та засобів роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області він ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в Сумській області. Близько 14.53 год. 03.04.2020 в Сумській області на 50 км автодороги Н-12, було виявлено та зупинено транспортний засіб BMW116d, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом поза населеним пунктом зі швидкістю 130 км/год., чим перевищив дозволену швидкість на 40 км/год., та при перевірці документів на законну вимогу поліцейського водій не пред`явив для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.п. 12.6 «г», 2.4, 2.1 «а, б» Правил дорожнього руху. Правопорушення зафіксовано на прилад - лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20, відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVR та відеореєстратор персональний DMT1. Таким чином, зупинка автомобіля позивача працівниками поліції відбулася через порушення останнім вимог ПДР. Він підійшов до позивача, відрекомендувався, пояснив суть скоєного правопорушення та попросив надати для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»). Однак позивач не надав для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, посилаючись на те, що його зупинено без законних на те підстав та вимога поліцейського надати для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР, в тому числі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ, є неправомірною. Він роз`яснив позивачу, що останній порушив вимоги п.п. 12.6 (г), 2.4, 2.1 (а, б) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивачу були роз`яснені вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і повідомлено, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення. Будь яких клопотань від позивача не надходило. 03.04.2020 розглянувши в присутності позивача матеріали адміністративної справи, він виніс постанову ДП18 №749067 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Він оголосив постанову та вручив її копію позивачеві. Зазначає, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами, обґрунтовано, сумлінно, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Просив залишити без змін постанову ДП18 №749067 від 03.04.2020, а позовну заяву без задоволення.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення позивача, врахував позицію відповідача, дослідив письмові докази, дійшов такого висновку.

Статтею 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що поліцейським взводу першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Баличевим Є.В. 03.04.2020 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №749067, згідно якої прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 03.04.2020 о 14.53 год. на автодорозі Н12 50 км Сумська область керував транспортним засобом BMW 116d, державний номерний знак НОМЕР_1 поза населеним пунктом зі швидкістю 130 км/г, чим порушив встановлену швидкість на 40 км/год та при перевірці документів не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний талон на транспортний засіб, чим порушив п.п. 12.6 «ґ», п.п. 2.4 та п.п. 2.1 «а», «б» Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Згідно вимог п. 1.1 Правил дорожнього руху України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

В п. 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими, а пунктом 1.4 визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. «а», «б» п. 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

Відповідно до п. 2.4. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Згідно з п.п. «ґ» п. 12.6 Правил дорожнього руху поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В ст.252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З дослідженої в судовому засіданні постанови серії ДП18 №749067 від 03.04.2020 вбачається, що швидкість автомобіля BMW 116d, державний номерний знак НОМЕР_1 зафіксовано за допомогою технічного засобу Trucam LTI 20/20, відеореєстратора Xiaomi Yi Car DVR та відеореєстратора переносного DMT1.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, відповідачем при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в якості доказів скоєння адміністративного правопорушення було використано показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а саме сертифікованого лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, та записи автомобільного відеореєстратора Xiaomi Yi Car DVR та переносного відеореєстратора DMT1.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не перевищував швидкості руху, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для зупинки та перевірки документів, не відповідають встановленим обставинам, оскільки в матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений приладом TruCam LTІ 20/20, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 130 км/год. Крім того, вказана обставина також підтверджується відео-записом, який був наданий відповідачем. З врахуванням вищевикладено, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено наявність підстав вважати, що позивач вчинив правопорушення, а саме: перевищив швидкість руху на 40 км/год., що стало підставою для вимоги працівника поліції пред`явити документи.

Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо не роз`яснення йому прав, оскільки в розділі 8 оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено права за ст. 268 КУпАП, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 5).

Також суд не приймає до уваги посилання позивача щодо не надання йому можливості скористатися правом на захист під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки відсутність захисника при складанні ОСОБА_3 вказаної постанови не суперечить інтересам правосуддя, позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 753/4366/17 від 17.05.2018.

При розгляді справи суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.03.2019 по справі № 686/11314/17 та постанові від 21.11.2018 у справі №465/6677/16а, відповідно до яких, п. 2.4 Правил дорожнього руху України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 Правил дорожнього руху України.

З відеозапису події також вбачається, що оскаржувана позивачем постанова фактично складена в присутності позивача, роз`яснено його права та запропоновано надати пояснення з приводу здійснених останнім порушень Правил дорожнього руху. Про наявність клопотань чи заяв позивач при розгляді справи позивач не вказував. Крім того, із вказаного відеозапису встановлено, що позивач не надав для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доказами, які містяться в матеріалах справи доведений факт обґрунтованої та законної зупинки працівниками поліції транспортного засобу позивача, а також ненадання позивачем, на правомірну вимогу працівника поліції, посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб. Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Натомість, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, довів правовірність оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем при винесені постанови 03.04.2020 серії ДП18 №749067 було дотримано процедури притягнення до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою, та такою, що не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського взводу першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Баличева Євгена Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко