Рішення № 89094093, 06.05.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

06.05.20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 336/1014/20

пр.2-а/336/58/2020

06 травня 2020 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Зарютіна П.В., за участі секретарки судового засідання: Когут С.І., розглянув у м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантки поліції Пляшечнік Ольги Володимирівни, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24.02.2020 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, просить визнати протиправними дії відповідача щодо складання постанови серії ЕАК № 2043315 від 30.01.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу в сумі 425,00 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, визнати зазначену постанову протиправною та скасувати її.

За змістом позову 30.01.2020 по вул. Незалежної України у м.Запоріжжі позивач зупинений відповідачкою, якою відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2043315 від 30.01.2020, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень внаслідок порушення п.2.4 ПДР. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за змістом постанови є те, що водій не пред`явив для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс цивільної відповідальності, що передбачено п. 2.4 ПДР.

Вказану оскаржувану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною. Пояснює, що розгляд справи відбувся на відстані 30 м від проїжджої частини, він не керував транспортним засобом та пішки йшов на нараду до облдержадміністрації, оскільки працює журналістом. Позивач пред`явив паспорт громадянина України. Відповідачка на вимогу ОСОБА_1 доказів вчинення адміністративного правопорушення не надала. До інспектора також підійшов інший працівник поліції, з яким інспектор Пляшечнік О.В. вдвох відійшла до службового автомобіля, який знаходився неподалік від позивача.

Після цього ОСОБА_1 зателефонував за номером № НОМЕР_1 , повідомив про протиправні дії поліції, його повідомлення зареєстровано за №2536. 31.01.2020 в електронному кабінеті ОСОБА_1 розміщено інформацію про стягнення з нього 30.01.2020 штрафу у сумі 425,00 гривень з приводу керування транспортним засобом без документів.

04.02.2020 позивач звернувся із скаргою на дії відповідачки та вимогою скасування постанови від 30.01.2020 до УПП м. Запоріжжя, проте, у задоволенні скарги йому відмовлено.

З підстав, передбачених ст. 19, 62 Конституції України. ст. 251, 280 КУпАП, ст. 77, 268 КАС України, оскільки оскаржувана постанова є незаконною, винесена упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, особистих прав ОСОБА_1 , внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків інспектора її фактичним обставинам, порушення норм процесуального права, за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 03.03.2020 після усунення позивачем недоліків позовної заяви, поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за вищевказаним позовом, визначено дату, час і місце проведення судового розгляду по суті без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи) за наявними у справі матеріалами, постановлено витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення позивача.

06.04.2020 до справи надійшла заява відповідача стосовно відсутності у нього всіх необхідних доказів для підготовки відповіді на відзив, надісланий на його адресу відповідачем.

Проте, згідно зі ст. 269 КАС України, визначено певні особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ. Так, за нормою ч.1 цієї статті, у справах, визначених ст. 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України, тобто, на цю категорію розповсюджуються вимоги ст. 269 КАС України. З вказаних підстав, з огляду на скорочені терміни розгляду справ цієї категорії, право позивача на ознайомлення із матеріалами справи (ч.3 ст. 44 КАС України), яким не скористався ОСОБА_1 , клопотання позивача, викладене у заяві від 06.04.2020, задоволенню не підлягає.

06.04.2020 від відповідачки до суду надійшов відзив на позов, за змістом якого вимоги позивача є безпідставними. До нього додано копію оскаржуваної постанови та DVD-диск із відеозаписом. Ухвала суду від 03.03.2020 в частині витребування доказів виконана відповідачем. За змістом відзиву, вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві зазначено, що 30.01.2020 під час несення служби по вул. АДРЕСА_1 , приблизно о 10-12 годині, візуально виявлено транспортний засіб Citroen DS 4, номерний знак НОМЕР_2 , водій якого під час керування не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 “Зупинка заборонена” з додатковою таблицею 7.2.4, що інформує водіїв про зону дії цього дорожнього знаку, та на вимогу інспектора не надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 8.4 в та 2.4а ПДР України. Дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Відповідач наголошує, що діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, вимога про пред`явлення документів позивачем була обґрунтована, а обставини, на які вказує ОСОБА_1 , не виключають подію адміністративного правопорушення і його склад у діях водія. Також, згідно з відзивом, порядок скороченого провадження у справі про адміністративне правопорушення, в разі, якщо протокол не складається, інспектором в повній мірі дотриманий, полягає у фіксації адміністративного правопорушення та накладенні адміністративного стягнення безпосередньо на місці вчинення діяння. У зв`язку із викладеним, відповідачка просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Як передбачено ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. За змістом ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як врегульовано ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.

Ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормою п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі ст.222 КУпАП, правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, відноситься до компетенції Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач в позовній заяві наполягає на відсутності в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Вважає, що рішення відповідача винесене упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, його особистих прав, внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, відтак, висновки інспектора не відповідають її фактичним обставинам.

У відповідності до ч. 2, 4-5 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Доказів складення протоколу відповідно до ст. 256 КУпАП, внаслідок того, що позивач оспорював порушення, відповідачем суду не надано.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» унормовано, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов`язані, серед іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Для того, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Так, судом встановлено, що 30.01.2020 о 10-36 годині, відповідачем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2043315, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

Згідно з оскаржуваною постановою, по вул. Незалежної України, буд.84 у м АДРЕСА_2 , 30.01.2020 о 10-12 годині ОСОБА_1 , який є водієм транспортного засобу Citroen DS4, номерний знак НОМЕР_2 , не надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також поліс осцпв, чим порушив п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху України (керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). Оскаржувана постанова містить додатки: АР 00200, підпис особи, яка її винесла. Підпис особи, притягнутої до відповідальності, відсутній у рішенні суб`єкта владних повноважень, оскільки від його проставлення та отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився.

У матеріалах справи міститься копія скарги, адресованої начальнику Управління патрульної поліції в Запорізькій області (вх.№ С-243 від 04.02.2020). Згідно зі скаргою, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову та, в разі наявності, надати докази на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення.

Згідно з відповіддю заступника начальника УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції С. Григор`єва від 12.02.2020 №С-243/41/32/03-2020, копія якої міститься у справі, керівництвом управління розглянуто скаргу позивача щодо законності винесення оскаржуваної постанови. Так, у ході перевірки відібрано письмові пояснення інспектора ОСОБА_2 , яка пояснила, що здійснюючи охорону громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху на маршруті патрулювання, приблизно о 10-05 годині, помітила транспортний засіб Citroen DS4, номерний знак НОМЕР_2 , водій якого не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 “зупинку заборонено”. Інспектор підійшла до автомобілю, за кермом якого, як згодом було з`ясовано, перебував позивач, відрекомендувалась, пояснила суть вчиненого адміністративного правопорушення. Після цього вказала на необхідність пред`явити документи, зазначені в п. 2.1а, 2.1б, 2.1ґ Правил, які водій відмовився надати. За результатами вивчення матеріалів справи, порушень у діях інспектора не виявлено, вимоги ст. 252, 258, 280 КУпАП та Наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 “Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі” дотримані. З огляду на викладене, оскільки право органів Національної поліції України перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі ці документи та на вимогу працівника поліції пред`явити їх, із посиланням на п.1 ч.1 ст.293 КУпАП, винесену відносно ОСОБА_1 постанову залишено без змін, а скаргу — без задоволення. З відповіді також видно, що дії відповідача є правомірними, вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Частина 1 статті 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Судом встановлено із врахуванням санкції ч.1 ст. 126 КУпАП (штраф в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що на позивача накладено адміністративне стягнення у сумі 425,00 гривень, тобто, у передбаченому законом розмірі.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того, п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Ч. 3 ст. 18, п.1 ч.1, ч. 3 ст. 35 вказаного нормативно-правового акту врегульовано, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності обґрунтовано у постанові порушенням ОСОБА_1 п.2.4 (а) ПДР України. Так, цим пунктом передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

П. 2.1 (а, б, ґ) ПДР, в свою чергу, закріплено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Судом під час розгляду справи оглянуто відеозапис, за результатами відтворення якого суд дійшов висновку, що інспектором не підтверджено наявності підстав для перевірки документів ОСОБА_1 . Так, керування ним транспортним засобом, вказаним у постанові, а також порушення вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" під час зупинки транспортного засобу на відеозаписі не відображено. Позивач був зупинений працівником поліції поза транспортним засобом, неподалік від дороги, саме з цього моменту розпочинається запис подій. Інспектор повідомила свою особу, на вимогу ОСОБА_1 пред`явила службове посвідчення, роз`яснила причину зупинки, права та обов`язки ОСОБА_1 , після чого був перевірений паспорт громадянина України, пред`явлений позивачем. Інспектор ОСОБА_3 О ОСОБА_4 повідомила йому про винесення постанови та вид, розмір стягнення, оскільки від отримання постанови позивач відмовлявся. Також, за клопотанням позивача інспектор не надала йому для ознайомлення запис з відеореєстратора патрульного автомобіля, що доводить порушення ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом вимог дорожнього знаку 3.34.

Таким чином, дослідивши наявні докази, суд не може прийти до висновку, що інспектор поліції в повній мірі встановила необхідні для вирішення справи обставини, дотрималась порядку розгляду справи (ст.279 КУпАП), не довела належними та допустимими доказами наявність підстав для перевірки документів водія згідно з п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про національну поліцію».

Ч.1-4 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вказані норми адміністративного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості свого рішення, зокрема, події адміністративного правопорушення та наявності його складу у діях позивача.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, як і наявність події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.

Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, – закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За змістом ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 132, 139, 143, 159, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантки поліції Пляшечнік Ольги Володимирівни, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2043315 від 30.01.2020, винесену відносно ОСОБА_1 інспектором роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанткою поліції Пляшечнік Ольгою Володимирівною, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код за ЄДРПОУ 40108646) на користь державного бюджету судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Інспектор роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантка поліції Пляшечнік Ольга Володимирівна, адреса: вул. Перемоги, буд. 96, м.Запоріжжя, інші дані невідомі.

Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 96, м.Запоріжжя, інші дані невідомі.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення, із врахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України, може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду складено та підписано 06.05.2020.

Суддя П.В. Зарютін