Рішення № 89093910, 06.05.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.05.2020 Справа № 554/4768/19

Провадження № 2/554/261/2020

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Кучеренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Рибаченка Миколи Петровича до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, ОСОБА_1 про визнання договору найму недійсним та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувала вищевказана цивільна справа.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.02.2020 року позов задоволено у повному обсязі, а саме: визнано недійсним договір найму житлового приміщення від 27.09.2018 року, а саме квартири АДРЕСА_1 , укладений між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради та ОСОБА_1 ; виселено ОСОБА_1 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; стягнуто з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради на користь Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» судовий збір у розмірі 960,50 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» судовий збір у розмірі 960,50 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржилавідповідач ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07.04.2020 року вказану цивільну справу повернуто до Октябрського районного суду м. Полтави для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, а саме в частині стягнення судового збору у повному обсязі.

Учасники справи у судове засідання 06.05.2020 року не з`явились, будучи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи,що, в силу вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову позивачем було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме позивач прохав: визнати недійсним договір найму житлового приміщення від 27 вересня 2018 року, виселити ОСОБА_1 із житлового приміщення без надання іншого.

При цьому, судовий збір при подачі позову ДКЖЕП «Будівельник» було сплачено лише за одну немайнову вимогу у розмірі 1 921,00 грн., а друга немайнова вимога залишились неоплаченою судовим збором.

Відповідно до п.п. 1.2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становив на момент подачі позову до суду (у 2019 році) - 1 921,00 грн.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Аналогічне положення міститься у п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, при ухваленні рішення у справі судом не у повному обсязі було вирішено питання про стягнення судового збору, що є підставою для ухвалення додаткового рішення у порядку п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що у разі якщо судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який із тих чи інших причин до ухвалення рішення у справі сплачено не було, а рішення ухвалено на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у дохід Державного бюджету України.

Оскільки позивачем не було сплачено частину судового збору при зверненні до суду за одну із двох заявлених позовних вимог немайнового характеру, а саме у розмірі 1 921,00 грн., враховуючи те, що рішення суду було ухвалено на користь позивача, таким чином з відповідачів на користь держави необхідно стягнути вказану суму судового збору, а саме по 960,50 грн. з кожного.

Керуючись ст. 141, п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, ч. 2 ст. 4, п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», п. 13, п. 31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Рибаченка Миколи Петровича до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, ОСОБА_1 про визнання договору найму недійсним та виселення.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 960,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 960,50 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Материнко