Рішення № 89087276, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/9191/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2018 №0032231406 та від 27.12.2017 №0016944001.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки роздруківки з баз даних ДФС не можуть бути належним доказом порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». До того ж вважає, що в акті фактичної перевірки щодо зберігання пляшки лікеру без акцизної марки міститься лише фотофіксація, однак відсутні відомості про місце фотографування та сам акт не був вручений належним чином.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, згідно з наказом ГУ ДФС у Київській області від 31.08.2018 №1840 та згідно з направленнями на проведення фактичної перевірки від 12.09.2018 р. №3375, №3376 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведена фактична перевірка кафе-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Перевіркою встановлено, що згідно баз даних ДФС та фіскального звітного чеку РРО, зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв 25.06.2018 за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (горілка «Козацька Рада», 0,25л. по ціні 42,00 грн, сидр «Самерсбі», 0.5л. по ціні 20,00 грн, горілка «Козацька Рада», 0,5л. по ціні 82,50 грн та пиво « Роберт Домс , 0,5л по ціні 20,00 грн), чим порушено вимоги ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" із змінами та доповненнями (надалі - Закон України №481/95-BP).

За результатом перевірки контролюючим органом складено Акт фактичної перевірки від 13.09.2018 №1701/1000/14/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2018 №0032231406, яким за порушення ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн.

Згідно з наказом ГУ ДФС у Київській області від 30.10.2018 №2332 та згідно з направленнями на проведення фактичної перевірки від 07.11.2018 р. №1146, №1145 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведена повторна фактична перевірка позивача.

Перевіркою встановлено факт зберігання пляшки лікеру Sheridan's 0.7л., 15,5% об., виробництва «PZA Бейліс&Ко Дублін» ціною 775,00 грн без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст.11 Закону України № 481/95-ВР.

За результатом перевірки контролюючим органом складено Акт фактичної перевірки, зареєстрований у ГУ ДФС у Київській області в журналі реєстрації актів перевірок 08.11.2018 за №552/10-36-40/ НОМЕР_1 .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 №0016944001, яким за порушення ст. 11 Закону України № 481/95-ВР, до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2018 №0032231406, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.121995 №481/95-BP (надалі - Закон №481/95-ВР).

Так, статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 р. до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, суб`єкт господарювання, який реалізує алкогольними напоями без відповідної ліцензії, повинен нести відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №481/95-ВР.

Згідно пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Позивачем надано попередню ліценцію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, термін дії якої з 25.06.2017 по 24.06.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача надані фіскальні звітні чеки РРО, де 25.06.2018 зафіксовано продаж горілки «Козацька Рада», 0,25л. по ціні 42,00 грн, сидру «Самерсбі», 0.5л. по ціні 20,00 грн, горілки «Козацька Рада», 0,5л. по ціні 82,50 грн та пива « Роберт Домс , 0,5л по ціні 20,00 грн.

Таким чином, оскільки 25.06.2018 сплив термін дії ліцензії, то співробітниками контролюючого органу правомірно встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Отже, суд погоджується з контролюючим органом щодо правомірності оскаржуваного рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.12.2018 №0016944001, яким застосовано штрафні санкції відносно позивача за зберігання алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, яким застосовано відносно позивача штрафні санкції в сумі 17000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно вимог статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 226.2 статті 226 ПК України встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

За нормами пункту 226.5 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Відповідно до пункту 20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до пункту 228.9 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Статтею 17 Закону №481/95-BP, визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме, виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Тобто, необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення, як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, у тому числі, встановлення вини (у даному випадку підстави для застосування до позивача штрафу в розмірі 17000 грн) за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Також, у позовній заяві позивач стверджує, що перевіряючими під час здійснення перевірки допущено ряд порушень, які є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення. Зокрема, не вручений акт про проведення перевірки.

Проте, суд не погоджується із зазначеним доводом, пояснюючи це наступним.

Згідно з п. 80.10 ст. 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.5 ст. 86 ПК України визначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (п. 86.6 ст.86 ПК України).

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача, уповноваженими на проведення перевірки, було складено також акти від 07.11.2018 №002808 відмови від підписання акта перевірки та відмови від отримання акта перевірки, за змістом якого ОСОБА_1 - особа, яка відмовилася, відповідно, від підписання та отримання акта перевірки.

Натомість, наявними в матеріалах справи фотокопіями підтверджується те, що на вказаній в акті перевірки пляшці, на момент проведення відповідачем фактичної перевірки, відсутні марки акцизного податку та докази їх наявності.

Позивачем вказане порушення жодним чином не спростовано, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно встановлено реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

При цьому, доводи позивача про те, що в порушення статей 80 та 83 ПК України працівники відповідача не вилучали алкогольні напої, про продаж яких зазначено в Акті перевірки, не складали про це відповідних процесуальних документів є безпідставними, оскільки вказаними нормами ПК України такого не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, підстави для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення №0004934001 від 15.05.2018 - відсутні.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідач, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не стягуються.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області (03680, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій