Ухвала суду № 89086758, 04.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 травня 2020 року м. Київ № 640/9669/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомОСОБА_1 доОфісу Генерального прокурорапровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просить суд:

- визнати протиправним бездіяльність Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051, вул. Різницька, б. 13/15, м. Київ, 01011) щодо невиплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, а саме у сумі 34 778,97 грн., без утримання з неї податків та інших обов`язкових платежів;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051, вул. Різницька, б. 13/15, м. Київ, 01011) виплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає суму 34 778,97 грн., без утримання з неї податків та інших обов`язкових платежів;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051, вул. Різницька, б. 13/15, м.Київ, 01011) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з органів прокуратури України, а саме з 24.12.2019 по день виконання рішення суду у цій справі.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 гривень.

Відповідно до заявлених позовних вимог, ціна позову становить 34778,97 грн., отже, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору становить 840,80 грн.

Натомість, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви документу про сплату судового збору.

Щодо посилань позивача, що останній звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється а подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В той же час, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначає перелік осіб, які, в силу закону, звільнені від сплати судового збору, зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Між тим, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вихідну допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки при звільненні по день ухвалення судового рішення.

Тобто, вимоги, з якими позивач звернувся до адміністративного суду, не є у розумінні п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вимогами які надають позивачу пільги щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки предметом вказаного позову не є поновлення позивача на роботі та не стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 вказав, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", а відтак середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, Верховний Суд у вказаній постанові дійшов висновку, що підлягає сплаті судовий збір за подання позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- належним чином оформлений документ на підтвердження оплати судового збору на суму 840,80 грн. (Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва; Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007 ; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва).

Пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2.Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не пізніше ніж п`ять днів з дня закінчення дії карантину на території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Каракашьян