Рішення № 89086522, 06.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року місто Київ №826/10819/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0001911402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." донараховано грошове зобов`язання з ПДВ у розмірі основного платежу 280 755,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 98 538,00 грн., всього у розмірі - 379 293,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0001921402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію з ПДВ у розмірі 25 120,52 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0016414001, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." донараховано грошове зобов`язання з акцизного податку у розмірі основного платежу 916 428,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 229 107,00 грн., всього у розмірі - 1 145 535,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0016344001, яким TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію з акцизного податку у розмірі 10 200 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0016354001, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 170 000 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0016251404, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 12 627,90 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0569140303, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію з ПДФО у розмірі 12 891,63 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0570140303, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію з ВЗ у розмірі 4 964,03 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 19.01.2017 №20/26-15-14-02-02/39398410 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0001911402, №0001921402, №0016414001, №0016344001, №0016354001, №0016251404, №0569140303, №0570140303.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/10819/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 18.09.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/10819/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 19.01.2017 №20/26-15-14-02-02/39398410 та відповідно, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.04.2017 №0001911402, №0001921402, №0016414001, №0016344001, №0016354001, №0016251404, №0569140303, №0570140303.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якому підтримано позовні вимоги та вказано на те, що відповідачем не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Справу розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

У результаті проведеної Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." (код ЄДРПОУ - 39398410), що оформлено актом "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." (далі - TOB "ПІ.ДІ.ЕМ.") (код 39398410) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.09.2014 по 30.09.2016" від 19.01.2017 №20/26-15-14-02-02/39398410 (далі - акт перевірки), ГУ ДФС у м. Києві були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 11.04.2017 №0001911402 (далі - ППР-1), яким TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." донараховано грошове зобов`язання з ПДВ у розмірі основного платежу 280 755,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 98 538,00 грн., всього у розмірі - 379 293,00 грн.;

- від 11.04.2017 №0001921402 (далі - ППР-2), яким TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію з ПДВ у розмірі 25 120,52 грн.;

- від 11.04.2017 №0016414001 (далі - ППР-3), яким TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." донараховано грошове зобов`язання з акцизного податку у розмірі основного платежу 916 428,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 229 107,00 грн., всього у розмірі - 1 145 535,00 грн.;

- від 11.04.2017 №0016344001 (далі - ППР-4), чим TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію з акцизного податку у 10 200 грн.;

- від 11.04.2017 №0016354001 (далі - ППР-5), яким TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 170 000 грн.;

- від 11.04.2017 №0016251404 (далі - ППР-6), яким TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 12 627,90 грн.;

- від 11.04.2017 №0569140303 (далі - ППР-7), яким TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію з ПДФО у розмірі 12 891,63 грн.;

- від 11.04.2017 № 0570140303 (далі - ППР-8), яким TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." нараховано до сплати штрафну санкцію з ВЗ у розмірі 4 964,03 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." подано до ДФС України скаргу (вх. № 13858/6 від 21.06.2017) на вищевказані ППР, за результатами розгляду якої рішенням ДФС України від 15.08.2017 №17930/6/99-99-11-01-01-25 ППР залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

ППР-1 було прийнято податковим органом на підставі того, що ГУ ДФС у м. Києві вважає порушеними зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." норми п.49.1 ст.49, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, пп.192.1.1. - 192.1.2 п.192.1 ст.192, п.192.3 ст.192, п.198.1 - 198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у результаті чого податковий орган в акті перевірки дійшов висновку про:

а) заниження платником податків податкових зобов`язань з ПДВ на суму 357 430 грн. протягом вересня 2016 р. та завищення платником податків податкових зобов`язань з ПДВ на суму 53 327 грн. протягом травня 2016 р. та на суму 23 348 грн. протягом липня 2016 р., що стало підставою донарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." до сплати грошового зобов`язання з ПДВ на суму у розмірі 280 755 грн. та штрафної санкції у розмірі 89 358 грн.

б) неподання платником податків податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди грудня 2014 р., січня 2015 р., лютого 2015 р., березня 2015 р., квітня 2015 р., травня 2015 р., липня 2014 р., вересня 2015 р., жовтня 2015 р., що стало підставою визначення до сплати TOB "ПІ.ДІ.ЕМ." штрафної санкції у розмірі 9 180 грн.

ППР-2 було прийнято податковим органом на підставі того, що ГУ ДФС у м. Києві вважає порушеними зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." п.201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого податковий орган вважає несвоєчасно зареєстрованими зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних у період березень - вересень 2016 року.

ППР-3 було прийнято податковим органом на підставі того, що ГУ ДФС у м. Києві вважає порушеними зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.215.1, пп.215.3.10 п.215.3 ст.215, п.216.9 ст.216 ПК України, в результаті чого податковий орган вважає заниженими податкові зобов`язання платника податку з акцизного податку протягом періоду листопад 2015 року - квітень 2016 року.

ППР-4 було прийнято податковим органом на підставі того, що ГУ ДФС у м. Києві вважає порушеними зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, у результаті чого платником податків було несвоєчасно подано податкову звітність з акцизного податку до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві за листопад 2015 р. та до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за листопад, грудень 2015 р., а також не подано податкову звітність з акцизного податку за листопад, грудень 2015 р. та січень, лютий, березень, квітень 2016 року.

ППР-5 було прийнято податковим органом на підставі того, що ГУ ДФС у м. Києві вважає порушеними зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." частини третьої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, у результаті чого платником податків було не подано до контролюючого органу звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форми 1-ОА) за грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2016 року.

ППР-6 було прийнято податковим органом на підставі того, що ГУ ДФС у м. Києві вважає порушеними зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, у результаті чого було встановлено факт не оприбуткування готівки в сумі 2 525,58 грн. за фіскальним звітним чеком від 25.04.2016.

ППР-7 та ППР-8 було прийнято податковим органом на підставі того, що ГУ ДФС у м. Києві вважає порушеними зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." норми ПК України, які регулюють момент сплати ПДФО та ВЗ, зазначаючи про несвоєчасність перерахованого ПДФО з виплаченого доходу працівникам.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ.", не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637) (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Вимогами пункту 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1618/24150, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Аналіз наведених норм свідчить, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95).

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з підпунктом "б" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, дата складання податкової накладної належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Відповідно до положень пункту 201.10 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120.1статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.7 цієї статті Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 11.04.2017 №0001911402 (ППР-1), №0001921402 (ППР-2), №0016414001 (ППР-3), №0016344001 (ППР-4), №0016354001 (ППР-5), №0016251404 (ППР-6) слід зазначити наступне.

Як зазначено відповідачем, за результатами перевірки зроблено висновки, що позивачем порушено, зокрема, вимоги пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, підпункту 192.1.1, 192.1.2 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків занижено податок нa додану вартість за вересень 2016 року на загальну суму 357 430,00 грн. та завищено податок нa додану вартість на загальну суму 76 675,00 грн., в тому числі за травень 2016 року - 53 327 грн., за липень 2016 року - 23 348 грн., що стало підставою донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." до сплати грошового зобов`язання з ПДВ на суму у розмірі 280 755 грн. та штрафної санкції у розмірі 89 358 грн.

Також, контролюючим органом встановлено неподання платником податків податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди грудня 2014 р., січня 2015 р., лютого 2015 р., березня 2015 р., квітня 2015 р., травня 2015 р., липня 2014 р., вересня 2015 р., жовтня 2015 р., що стало підставою визначення до сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." штрафної санкції у розмірі 9 180 грн. (ППР-1).

Як вбачається з позовної заяви, позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу та вказує на те, що ГУ ДФС у м. Києві не коригує задекларований податковий кредит платника податків протягом періоду травень-червень 2016 року, проте коригує у сторону збільшення податкові зобов`язання з ПДВ протягом вказаного періоду. Здійснивши таке безпідставне коригування податкових зобов`язань з ПДВ у сторону збільшення, податковий орган зменшив від`ємне значення податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." періоду травня-вересня 2016 року, що спричинило донарахування останньому грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 280 755 грн. Також, позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." не мало змоги подати податкові декларації з ПДВ за відповідні звітні періоди, оскільки, між позивачем та контролюючим органом не було укладено договору про визнання електронних документів з вини цього контролюючого органу.

Разом з тим, позивачем не спростовано висновки акта перевірки та не надано належних доказів на підтвердження відсутності визначених контролюючим органом порушень.

Також, перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." здійснено реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановлених пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (ППР-2).

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції розраховано за затримку реєстрації податкових накладних (несвоєчасна реєстрація).

Позивачем фактично не заперечується наявність відповідного порушення, проте наголошується на тому, що порушення стало не з вини платника податків, а у зв`язку із несвоєчасним укладанням договору про визнання електронних документів з боку контролюючого органу.

Разом з тим, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження зазначених обставин. Зокрема, відсутні докази визнання відповідних дій контролюючого органу протиправними у судовому порядку внаслідок їх оскарження позивачем. Відсутні докази укладання такого договору з боку платника податків (подання його на реєстрацію).

Під час проведення перевірки встановлено, зокрема, несвоєчасне подання податкової звітності з акцизного податку до ДПІ у Шевченківському районі/ ГУ ДФС у м. Києві за листопад 2015 року та до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за листопад, грудень 2015 року та неподання податкової звітності з акцизного податку за листопад, грудень 2015, січень, лютий, березень, квітень 2016 року до контролюючих органів за місцем здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (ППР-4).

Позивачем, в свою чергу зазначено, що такі дії платника податку були спричинені протиправними діями контролюючого органу щодо вчасності укладення договору про визнання електронних документів, у результаті чого платник податків був позбавлений можливості вчасно подати податкову звітність з акцизного податку протягом зазначеного періоду в часі.

Проте, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, матеріали справи не містять.

Також, з акта перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.EM." податкових зобов`язань з акцизного податку, а саме пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.215.1, пп.215.3.10 п.215.3 ст.215, п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України, та встановлено їх заниження на загальну суму 916 428 грн., у тому числі: за листопад 2015 року на суму 151 964 грн., за грудень 2015 року на суму 558 259 грн., за січень 2016 року на суму 194 070 грн., за лютий 2016 року на суму 3 520 грн., за березень 2016 року на суму 4 265 грн., за квітень 2016 року на суму 4 350 грн. (ППР-3).

Як зазначено позивачем, при розрахунку відповідачем податкових зобов`язань з акцизного податку не перевірялась сплата Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." акцизного податку. Згідно з показниками таблиці "зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум акцизного податку" позивачем було несвоєчасно подано податкову звітність з акцизного податку за грудень 2015 року до ГУ ДФС у Харківській області. Позивачем наголошено на тому, що щодо решти - порушень не зафіксовано, а тому штрафні санкції нараховано протиправно та підлягають скасуванню.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Натомість зазначені доводи позивача спростовуються висновками акту перевірки (сторінка 57 акта).

Слід зазначити, що пунктом 120.1статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, встановлена відповідальність платника податків за повторні дії, тобто за неподання чи несвоєчасне подання податкових декларацій протягом року.

Разом з тим, посилання позивача на те, що відповідальність платника податків за повторну протягом року бездіяльність, тобто за повторне неподання податкових декларації не передбачено Податковим кодексом України і має кваліфікуватись за абзацом 1 пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України не приймається судом до уваги. Зокрема, судом не приймається до уваги доводи позивача щодо неможливості подання податкової декларації у визначені Податковим кодексом України строки. Також, позивачем не спростовано висновки контролюючого органу щодо заниження грошового зобов`язання.

Зокрема, позивачем не надано доказів щодо намагання своєчасно укласти з контролюючим органом договору про визнання електронних документів, відповідні докази не долучено до матеріалів справи.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" суб`єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17 000 гривень.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення", що набрав чинності 22.04.2016, затверджено форму звіту № 1-ОА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі".

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено, що посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." не подано до контролюючого органу за основним місцем обліку звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форми 1-ОА) за грудень 2015, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2016 року, чим порушено вимоги частини третьої статті 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Так, відповідачем встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." частини третьої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР, у результаті чого платником податків було не подано до контролюючого органу звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форми 1-ОА) за грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2016 року . Так, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 170 000 грн. за порушення граничних строків подання Звітів (ППР-5).

Як було неодноразово зазначено позивачем, такі дії платника податку були спричинені протиправними діями контролюючого органу щодо вчасності укладення договору про визнання електронних документів, у результаті чого платник податків був позбавлений можливості вчасно подати податкову звітність з акцизного податку протягом зазначеного періоду в часі. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаних позивачем обставин.

Зокрема, контролюючим органом було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, у результаті чого було встановлено факт не оприбуткування готівки в сумі 2 525,58 грн. за фіскальним звітним чеком від 25.04.2016 (ППР-6).

Відповідачем зазначено, що відповідно до наданих до перевірки документів, встановлено факт не оприбуткування готівки в сумі 2 525,58 грн., а саме не здійснено облік зазначених, готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій за фіскальним чеком №3000176365р/1 (зареєстрована в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС y м. Києві 23.11.2015) на підставі фіскального звітного чеку від 25.04.2016 №01645.

Суд наголошує на тому, що позивачем на підтвердження відсутності зазначених порушень доказів не надано, відтак, факт вчинення визначених контролюючим органом порушень не спростовано.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 11.04.2017 №0569140303 (ППР-7) та від 11.04.2017 № 0570140303 (ППР-8) суд зазначає наступне

Як вбачається з акта перевірки, контролюючим органом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." у перевіряємому періоді використовувало орендовані офіси (складські приміщення) та фізичним особам, згідно укладених договорів оренди виплачувались нараховані доходи.

Відповідачем вказано на те, що під час перевірки встановлено факти несвоєчасного перерахування до бюджету позивачем податку на доходи фізичних осіб після виплати фізичним особам доходу у вигляді плати за оренду приміщення, що призвело до порушення вимог підпунктів 168.1.1, 168.1.2., 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України. Так, відповідачем в акт перевірки зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." несвоєчасно перерахувало, як податковий агент, до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 27 426,17 грн.

Також, контролюючим органом встановлено, що позивачем порушено вимоги підпункту 16 пункту 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІ.ДІ.ЕМ." несвоєчасно перераховувався до бюджету військовий збір з доходів фізичних осіб за перевіряємий період. Так, в акті перевірки зазначено, що позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету, як податковим агентом військовий збір в сумі 7 983,15 грн.

Разом з тим, позивачем під час судового розгляду даної адміністративної справи не спростовано доводи контролюючого органу викладені в акті перевірки від 19.01.2017 №20/26-15-14-02-02/39398410 та матеріали справи не містять доказів, які б спростували доводи контролюючого органу.

Фактично доводи позивача зводяться до незгоди із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими за наслідками планової документальної перевірки.

Разом із тим, жодних доказів на спростування зазначених в акті висновків перевірки позивачем не надано.

З огляду на наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0001911402, №0001921402, №0016414001, №0016344001, №0016354001, №0016251404, №0569140303, №0570140303, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо їх скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.