Рішення № 89086445, 06.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 р. Справа №480/1633/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) та просить:

1. Постановити рішення про заміну виду пенсії "за вислугу років", як вказано в пенсійній справі №1566, на вид пенсії "звільнення зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) - за віком", тобто по ст.65 "а", згідно наказу Начальника УПМ ДПА в Сумській області №14-0 від 14.01.2003 та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області внести вказані зміни до пенсійної справи.

2. Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення основного розміру пенсії за віком під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити з 01.01.2017 перерахунок пенсії за віком в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, визначених уповноваженим органом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII). Позивачу стало відомо про проведений перерахунок пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103). Проте, при проведенні перерахунку, відповідач всупереч вимог Закону №2262-ХІІ протиправно обмежив максимальний розмір пенсії позивача шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у процентах з 90% до 70% відповідних сум його грошового забезпечення.

Позивач зазначив, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії звільненим за вислугу років та за віком у розмірі 90 процентів, а потім 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовцям та деяких інших осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у процентах, яка діяла на момент призначення пенсії.

Ухвалою суду від 12.03.2020 було залишено без руху позов, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: позивачем судовий збір було сплачено не в повному обсязі. Позивачу було надано час для усунення недоліків.

Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.05.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що перерахунок пенсії позивача було здійснено відповідно до Закону №2262-XII, а саме з урахуванням максимальної величини розміру пенсії, яка складає 70 % сум грошового забезпечення. Зміни щодо максимального розміру пенсії набрали чинності з 01.05.2014 та були враховані при проведенні перерахунку.

Щодо постановлення рішення про заміну виду пенсії "за вислугою років", як вказано в пенсійній справі позивача, на вид пенсії "звільнений зі служби у відставку (зі зняттям з військового обліку) - за віком", відповідач зазначив, що відповідно до протоколу по пенсійній справі № 1566 від 01.01.2007, позивачу призначено пенсію за вислугу років, причиною звільнення ОСОБА_1 визначено - відставка за віком або за станом здоров`я. Пенсія "за віком", відповідно до Закону № 2262, не призначається. Тому, відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.27-28).

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та з 01.01.2007 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області. Після звільнення з військової служби, відповідно до ст. 13 Закону №2262-XII, позивачу була призначена пенсія за вислугу років з 15.01.2003, основний розмір якої склав 90 % грошового забезпечення за 33 роки вислуги, що підтверджується копіями повідомлення, висновку та протоколу про призначення пенсії (а.с. 9, 30, 31).

У березні 2018 року позивачу, відповідно до постанови КМУ № 103, проведено перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.01.2018. Під час даного перерахунку розмір пенсійної виплати визначено в розмірі 70 % суми грошового забезпечення, що підтверджується копією перерахунку пенсії (а.с.31).

06.02.2020 позивач звертався до ГУ ПФУ в Сумській області зі заявою про перерахунок пенсії з розміру 90% сум грошового забезпечення замість 70 % (а.с.10), у відповідь на яку ГУ ПФУ в Сумській області листом від 21.02.2020 №299-442/Г-02/8-1800/20 повідомило позивача, що при проведенні перерахунку його пенсії застосовано норми законодавства, чинні на момент його проведення, а саме ст. 13 Закону № 2262-XII, згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення (а.с.11).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон № 2262-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-XII (станом на 01.01.2007) пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (1763-15) (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII, згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".

Суд зазначає, що Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.

При цьому, слід звернути увагу, що ні положеннями Закону № 3668-VІ, ні положеннями Закону №1166-VІІ, ні положеннями Закону №2262-XII не передбачено проведення після 01.04.2014 перерахунку раніше призначених пенсій, виходячи з нового (зменшеного) відсотку відповідних сум грошового забезпечення.

Суд зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, встановлені ст. 63 Закону № 2262-XII.

Тому при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 (станом на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 3 якої, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінет Міністрів України постановив: перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року; виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01.01.2018.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; з 01.01.2020 щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Тобто вказаний нормативно-правовий акт став підставою для перерахунку пенсії позивачу.

Необхідно відмітити, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення №5-рп/2002).

Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність.

Також, у Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов`язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена у розмірі 90 % грошового забезпечення за 33 років вислуги, з 01.01.2018 позивачу було здійснено перерахунок пенсії виходячи із розміру 70 % грошового забезпечення на підставі ст. 13 Закону № 2262-XII, внаслідок чого розмір пенсійного забезпечення позивача зменшився на 20 %, що підтверджується перерахунком пенсії (а.с.31).

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, зменшення максимального обсягу пенсії у відсотках при її перерахунку не може застосовуватися для зменшення встановленого законом на момент первісного її призначення чи досягнутого пізніше максимального обсягу пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ч. 2 ст. 55 Закону № 2262-XII).

Так, зі змісту перерахунку пенсії позивача вбачається, що основний розмір пенсії позивача після перерахунку складає 70 %, а повинен складати 90 %.

При цьому при проведенні перерахунку відповідач керувався нормою, яка застосовується виключно при призначенні пенсії, та не підлягає застосуванню при проведенні перерахунку раніше призначених пенсій в силу чинності норми про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст. 58 Конституції України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

При цьому, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2017 перерахунок його пенсії за віком в розмірі 90 % грошового забезпечення.

Проте, як вбачається з протоколу перерахунку пенсії позивача (а.с.31), перерахунок було здійснено з 01.01.2018.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач, здійснюючи виплату пенсії позивачу з вилученням з неї 20% грошового забезпечення, не дотримався вимог Закону № 2262-XII, такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років із 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 та про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням виплачених коштів.

Щодо позовних вимог про заміну виду пенсії "за вислугу років", як вказано в пенсійній справі позивача, на вид пенсії "звільнений зі служби у відставку (зі зняттям з військового обліку) - за віком", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Із системного аналізу вказаної вище норми (як станом на час призначення пенсії позивачу, так і станом на час розгляду справи) вбачається, що за Законом № 2262-ХІІ призначаються наступні види пенсії: за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника.

При цьому, вид пенсії "звільнений зі служби у відставку (зі зняттям з військового обліку) - за віком", про зміну на який просить позивач, Законом №2262-ХІІ не передбачений.

Крім того, відповідно до повідомлення №1566 від 12.03.2003 після звільнення позивачу з 15.01.2003 була призначена пенсія саме "за вислугу років" (а.с.9).

Також, відповідно до протоколу по пенсійній справі № 1566 від 01.01.2007, позивачу призначено пенсію "за вислугу років" (а.с.31). При цьому, у протоколі причиною звільнення ОСОБА_1 визначено "14.01.2003 ст. 65 А - 4 п. відставку за віком або за станом здоров`я".

Крім того, доказів того, що ОСОБА_1 з 15.01.2003, чи з 01.01.2007 звертався до органів пенсійного забезпечення, на обліку у якому перебував, з вимогою про зміну виду пенсії "за вислугою років" на вид пенсії "звільнений зі служби у відставку (зі зняттям з військового обліку) - за віком" позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, необхідною умовою судовому захисту прав особи є порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи, про захист яких особа просить.

З огляду на викладене вище, ГУ ПФУ в Сумській області не порушувало права позивача в частині призначення пенсії за вислугу років, а тому позовні вимоги про заміну виду пенсії "за вислугу років", як вказано в пенсійній справі позивача, на вид пенсії "звільнений зі служби у відставку (зі зняттям з військового обліку) - за віком" та внесення вказаних змін до пенсійної справи позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням вимог ч.ч. 1,3 ст. 139 КАС України позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог в сумі 840,80 грн., сплаченого за квитанцією №4 від 10.03.2020 (а.с.4) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугу років із 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням виплачених коштів.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.Б. Діска