Ухвала суду № 89077705, 16.04.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/13495/16-ц

Провадження №2/200/3682/16

У Х В А Л А

«16» квітня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді: Женеску Е.В.,

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 про визнання права комунальної власності та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

Представник відповідача до суду надав клопотання про витребування доказів, у якій просив витребувати від Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 9) належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності на нижчезазначені квартири (нежитлові приміщення) у будинку АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , станом на 31.12.2012 року. А також надати перелік усіх власників (співвласників) квартир та нежитлових приміщень з яких складається будинок АДРЕСА_3 .

В обґрунтування зазначив, що усі квартири, які входять до складу вищезазначеного багатоквартирного житлового будинку, перебувають в приватній власності, що автоматично призводить до припинення права комунальної власності на вищезазначений житловий будинок квартирного типу разом з його усіма допоміжними (технічними) приміщеннями (підвалами, грищем т.і.), які автоматично стають об`єктом права спільної власності усіх співвласників квартир зазначеного будинку. Що автоматично призводить до відмови в позові прокуратурі та міській раді. Адже їх права не можуть бути порушені.

Зазначені відомості мають важливе значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення по даній справі, а тому він звертається до суду з відповідним клопотанням.

Суд оглянувши матеріали цивільної справи, враховуючи вищезазначене, прийшов до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов`язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України - учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Як передбачено ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За нормою ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч. ч. 1, 6, 7 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

При розгляді і вирішенні справи в рамках цивільного судочинства суд має забезпечити рівну можливість кожному учаснику процесу подавати докази, досліджувати їх та доводити перед судом їх переконливість.

Враховуючи те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та саме від процесуальної позиції сторін та їх активності, змагальності щодо доведення підстав чи заперечень позову залежить результат вирішення справи, а суд лише сприяє сторонам за їх клопотанням у здійсненні відповідних процесуальних дій, залишаючись неупередженим щодо учасників процесу.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ст. 118 ЦПК України заява про витребування, забезпечення доказів розглядається протягом п`яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов`язковою.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити клопотання, оскільки у заяві зазначено обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами та з якою метою потрібно їх забезпечити, а тому з урахуванням вище викладених обставин суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.103, 107, 116-118, 258-261ЦПКУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати у Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 9) належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності на нижчезазначені квартири (нежитлові приміщення) у будинку АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 34, станом на 31.12.2012 року. А також надати перелік усіх власників (співвласників) квартир та нежитлових приміщень з яких складається будинок АДРЕСА_3 .

Копію ухвали надіслати для виконання КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 9), сторонам для відома.

Витребувані документи надати протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Женеску