Ухвала суду № 89074459, 16.03.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

1423/15164/2012

н\п 6/490/91/2020

У Х В А Л А

16 березня 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого судді – Чулуп О.С.

при секретарі судового засідання – Балдич Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою, -

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович звернувся до суду з заявою в якій просить звернути стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ «ІМЕНІ ЮРІЯ ГАГАРІНА», яка має заборгованість перед боржником ОСОБА_1 , яка не оспорюється зазначеною особою. В обґрунтування своєї заяви приватний виконавець зазначив, що в нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 59992355 з примусового виконання виконавчого листа № 1423/15164/2012 виданого Центральним районним судом міста Миколаєва 24.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в розмірі 462856,62 грн. В процесі виконання встановлено, що боржнику належить на праві власності земельна ділянка за адресою: Новоархангельський район, с/рада Свердликівська, орендарем якої, відповідно до договору оренди та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки є Товариство «ІМЕНІ ЮРІЯ ГАГАРІНА». Виконавець вказує, що відповідно до додаткової угоди оренди земельної ділянки від 06.01.2018 року грошова оцінка земельної ділянки становить 159294,79 грн. Тобто ТОВ «ІМЕНІ ЮРІЯ ГАГАРІНА» повинно сплачувати боржнику ОСОБА_1 15929,47 грн. щорічно в строк з 20 серпня до 20 грудня за поточний рік.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича від 06.09.2019 року згідно якої відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1423/15164/2012 виданого 24.04.2013 року про стягнення солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в розмірі 462856,62 грн.

Судом досліджено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2019 року згідно якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3.6522 га за адресою: Кіровоградська область, Новоарханельський район, Свердликівська с/рада.

Судом досліджено договір оренди земельної ділянки від 05.06.2008 року згідно якого ОСОБА_3 (орендодавець) надала, а орендар ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,65 га.

Судом досліджено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного 05.06.2008 року згідно якої змінено орендодавця ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.440 ЦПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Приватним виконавцем не доведено, що наявна у Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Юрія Гагаріна» перед ОСОБА_1 заборгованість є безспірною. Тобто Закон України "Про виконавче провадження" вказує, що таку заборгованість можна стягнути із особи, яка має заборгованість перед первісним боржником лише у разі коли така заборгованість не оспорюється цією особою, тобто коли ця особа не заперечує щодо наявності такої заборгованості, її розміру та можливості звернути на неї стягнення. Проте, приватний виконавець не надав суду доказів, що вторинний боржник (боржник боржника) не заперечує проти звернення стягнення з нього в рахунок виконання зобовязання первісним боржником. А тому, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед первісним боржником, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 440 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя