Ухвала суду № 89066403, 29.04.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2263/20

Провадження № 1-кс/234/2996/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Каліберда А.О.

за участю

прокурора Тютюнника В.В.

слідчого Герасименка С.С.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Пономарьова Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську Герасименка С.С. у кримінальному провадженні №62020050000000116 від 21.01.2020, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Ярова Лиманського району Донецької області, громадянину України, із вищою освітою, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, працюючому помічником оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебувають матеріали кримінального провадження № 62020050000000116 від 21.01.2020 за підозрою помічника оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУНП в Донецькій області № 443 о/с від 30.12.2016 ОСОБА_1 призначено помічником оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області. Наказом ГУНП в Донецькій області № 49 о/с від 07.11.2015 присвоєно спеціальне звання «старший сержант поліції».

Відповідно до ст. ст. 1, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ від 02.07.2015 (зі змінами та доповненнями) та ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_1 , перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23.12.1993 (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов`язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Проте, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді помічника оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області, будучи представником влади, працівником правоохоронного органу та службовою особою, вчинив злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг за наступних обставин.

Так, 02.01.2020, дільничний офіцер поліції сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4, разом із помічником оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 та поліцейським-водієм ВР Слов`янського МВ Маріупольського МВ УПО в Донецькій області ОСОБА_2 , заступили на денну зміну по забезпеченню публічної безпеки і порядку в місті Святогірську Донецької області та виконували службові обов`язки у відповідності до наданих державою повноважень.

Приблизно о 17 годині 50 хвилин, 02.01.2020, на службовий планшет ОСОБА_2 надійшло повідомлення з лінії «102» про бійку на автостанції у м. Святогірську, після чого екіпірувавшись вогнепальною зброєю індивідуального використання (пістолетами « Макаров »), спеціальними засобами (речовиною сльозогінної та дратівливої дії «Терен 4 м») та засобами обмеження рухомості («кайданки»), ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирушили до автостанції у м. Святогірську на службовому автомобілі ВАЗ-21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

По прибуттю територію автостанції, яка розташована за адресою:вул. Курортна 19, м. Святогірськ, Донецька обл., ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 помітили на одній із лавочок на платформі автостанції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які сміялися, голосно розмовляли та дуркували (штовхалися, жартуючи намагалися побороти один одного без агресії, проте не билися).

Цього ж дня, тобто 02.01.2020, приблизно о 17 годині 55 хвилин, не розібравшись у ситуації, яка склалася, не встановивши причетність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до бійки, яка стала підставою виклику поліції, ОСОБА_4 , на фоні раптово виниклих неприязних стосунків, розуміючи протиправний характер своїх дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, діючи умисно, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 7, 18, 29, 30, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», не оголосивши попередження ОСОБА_5 про застосування щодо нього фізичної сили, усвідомлюючи, що останній жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, схопивши ОСОБА_5 за одяг, поклав його обличчям до лавочки, хаотично почав наносити удари руками, яких наніс не менше п`яти ударів по спині та ниркам.

При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спостерігаючи за незаконними діями ОСОБА_4 та будучи працівниками правоохоронного органу, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер дій останнього, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, не припинили незаконні дії ОСОБА_4 та тим самим надали свою мовчазну згоду на незаконне застосування ОСОБА_4 фізичного насильства до ОСОБА_5

Після застосування фізичної сили до ОСОБА_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відвели потерпілого до службового автомобілю ВАЗ-21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 та посадили його на заднє сидіння вказаного транспортного засобу, не закриваючи при цьому двері автомобіля.

ОСОБА_5 , не будучи попередженим про причини застосування до нього фізичної сили та не володіючи інформацією з якою метою його саджають у невідомий йому автомобіль, не перебуваючи в кайданках, без агресії, не завдаючи нікому шкоди, побачивши відкриті двері автомобіля, встав із заднього сидіння службового автомобіля та опинився на вулиці.

Помітивши вказані дії ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 7, 18, 29, 30, 43, 44, 45Закону України «Про Національну поліцію», не оголосивши попередження ОСОБА_5 про застосування щодо нього фізичної сили, усвідомлюючи, що останній жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, схопив ОСОБА_5 лівою рукою за горло та почав його душити та лише коли останній почав хрипіти від нестачі повітря, ОСОБА_4 припинив вказані дії.

При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спостерігаючи за незаконними діями ОСОБА_4 та будучи працівниками правоохоронного органу, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер дій останнього, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, не припинили незаконні дії ОСОБА_4 та тим самим надали свою мовчазну згоду на незаконне застосування ОСОБА_4 фізичного насильства до ОСОБА_5 .

У подальшому, цього ж дня, тобто 02.01.2020, приблизно о 18.05, дільничний офіцер поліції сектору превенції Слов`янського ВП ГУНП в Донецької області ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати прямий умисел, направлений на перевищення влади, із застосуванням насильства та вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого, дій, в порушення вимог статей 7, 18, 29, 30, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», діючи умисно та явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень поліцейського, за відсутності підстав для застосування фізичної сили, спеціальних прийомів боротьби та спеціальних засобів, з метою подавлення волі ОСОБА_5 , надав команду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надягнути кайданки на ОСОБА_5 .

В свою чергу, помічник оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Колесник Я . В, разом з поліцейським-водієм ВР Слов`янського МВ Маріупольського МВ УПО в Донецькій області ОСОБА_2 , на виконання явного незаконного наказу ОСОБА_4 , перебуваючи на службі в Національній поліції України на посаді, в порушення вимог статей 7, 18, 29, 30, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», діючи умисно та явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, за відсутності підстав для застосування фізичної сили, спеціальних прийомів боротьби та спеціальних засобів, з метою подавлення волі ОСОБА_5 , застосували до останнього фізичну силу, а саме прийоми рукопашного бою, удари ногами по ногам ОСОБА_5 , внаслідок чого ОСОБА_5 опинився на асфальті обличчям донизу.

Після чого, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в порушення вимог статей 7, 18, 29, 30, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», присіли на ОСОБА_5 та надавили колінами на спину між лопатками та на ноги, тим самим знерухомівши останнього та завдавши йому гострого фізичного болю і страждань, після чого, не оголосивши попередження ОСОБА_5 про застосування щодо нього спеціальних засобів, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, останньому завели руки за спину, та надягнули спеціальний засіб обмеження рухомості (кайданки) на зап`ястя рук.

Після застосування до ОСОБА_5 спеціального засобу обмеження рухомості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підняли ОСОБА_5 з землі, відвели його до службового автомобіля ВАЗ-21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , посадили на заднє пасажирське сидіння, чим завдали ОСОБА_5 моральні страждання та принизили особисту гідність і честь останнього, оскільки вказані дії вчинялись в громадському місці, у присутності свідків та мали зухвалий характер.

Після цього на службовому автомобілі ВАЗ-21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 доставлений до поліцейської станції Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: вул. Курортна, 17, м. Святогірськ, Донецька область.

По прибуттю до вказаної поліцейської станції, з приміщення чергової частини в боксерських рукавичках вийшов ОСОБА_4 та діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, грубо порушуючи вимоги статей 7, 18, 29, 30, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», не оголосивши попередження ОСОБА_5 про застосування щодо нього фізичної сили, усвідомлюючи, що останній жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 , наніс удар кулаком правої руки, одягнутої у боксерську рукавичку зверху вниз у передню верхню частину голови ОСОБА_5 , внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді надломленого переднього правого верхнього зуба.

При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спостерігаючи за незаконними діями ОСОБА_4 та будучи працівниками правоохоронного органу, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер дій останнього, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, не припинили незаконні дії ОСОБА_4 та тим самим надали свою мовчазну згоду на незаконне застосування ОСОБА_4 фізичного насильства до ОСОБА_5 , який спричинив йому гострий фізичний біль, а також образив особисту гідність потерпілого.

Внаслідок дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна м`яких тканин обличчя та чола, області обох лопаток, садно поперекової ділянки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, а саме, перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування, вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Як встановлено матеріалами досудового розслідування ОСОБА_1 , на даний час продовжує займати посаду помічника оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, а тому, останній використовуючи своє службове становище може вчиняти тиск на потерпілого ОСОБА_5 , з метою примушування надати неправдиві покази та з метою помсти, що становить окремий склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.386 КК України.

Все вищевикладене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що існує обґрунтований ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється.

Крім того, на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, з метою ухилення від слідства та суду, ОСОБА_1 матиме можливість виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей або перетнути кордон з іншою державою. У зв`язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати ОСОБА_1 та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, існують обґрунтовані ризики, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Вказані обставини свідчать про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, про що і просив слідчого суддю.

У судовому засіданні слідчий та прокурор доводи клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу, так як він вважає підозру необґрунтованою, та такою, що не відповідає дійсності. Також пояснив, що сприяє слідству у встановлені об`єктивної істини, наміру переховуватися або іншим чином перешкоджати слідству немає. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення зазначив, що він взагалі нічим не обґрунтований. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Пономарьов Р.О. у судовому засіданні підтримав свого підзахисного, додатково пояснив, що стороною обвинувачення порушено порядок повідомлення про підозру, яка сама по собі є необґрунтованою. Крім того, а ні слідчим, а ні прокурором жодним чином не доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, так як матеріали додані до клопотання не містять доказів їх наявності. Також пояснив, що ОСОБА_1 спочатку був допитаний у якості свідка за провадженням. Просив слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши ініціатора клопотання, думку інших учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

У провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебувають матеріали кримінального провадження № 62020050000000116 від 21.01.2020 за підозрою помічника оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України.

27.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, за обставин викладених вище.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182)

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме - заявою від 16.01.2020 про вчинення кримінального правопорушення відповідно до якої ОСОБА_5 повідомив про скоєння відносно нього злочину та просить притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб; даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що 02.1.2020 приблизно о 18.00 годині, коли він разом зі знайомим ОСОБА_6 перебував на автостанції за адресою: вул. Курортна , 19, м . Святогірськ, Донецька обл ., то на нього напали працівники поліції, наносили тілесні ушкодження, душили, застосували спеціальні засоби - кайданки, відвезли до поліцейської станції за адресою: вул. Курортна, 17, м. Святогірськ, Донецька обл., де працівник поліції застосовував до нього фізичне насильство; даними протоколу допиту ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтвердили, що на ОСОБА_5 02.01.2020 на території автостанції у м. Святогірську напали працівники поліції та застосовували фізичне насильство; даними протоколу допиту ОСОБА_11 , який підтвердив покази ОСОБА_5 щодо застосування спеціальних засобів та фізичного насильства 02.01.2020 працівниками поліції ОСОБА_4 ., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автостанції за адресою: вул . Курортна , 19, м. Святогірськ, Донецька обл., а також нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ОСОБА_5 на території поліцейської станції за адресою: вул . Курортна , 17, м. Святогірськ, Донецька обл.; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 , який дізнався 03.01.2020 від ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що останні застосовували спеціальні засоби до ОСОБА_5 ; даними протоколів проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 ; даними протоколів впізнання за фотознімками проведеного за участю потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , згідно яких останні впізнали ОСОБА_2 , як особу, яка вчиняла неправомірні дії відносно ОСОБА_5 .

У той же час слідчим та прокурором не доведені обставини, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Що стосується ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вважаю, що він не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду клопотання.

Щодо ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків та інших учасників цього ж кримінального провадження зазначаю, що ОСОБА_1 особисто знайомий зі свідками за провадженням, а отже шляхом перемовин та дружніх умовлянь може вплинути на них та таким чином змусити змінити свої показання.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні пред`явленого кримінального правопорушення йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків за місцем постійного проживання та роботи; відсутність судимостей; позитивна характеристика; наявність на утриманні малолітньої дитини.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має дружину та малолітню дитину, то на думку слідчого судді стороною обвинувачення не наведено достатніх мотивів щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК, слідчий суддя, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі викладеного, вважаю необхідним у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити із застосуванням до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, що буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, вважаю необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 додаткові обов`язки, передбачені п.п.1-4 ч.5 статті 194 КПК України: прибувати за першою вимогою до суду, прокурора або слідчого; не відлучатися із населеного пункту: смт. Ярова Лиманського району Донецької області без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; письмово повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними за провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись вимогами статей 176-179, 181, ч.4 ст. 194, 196, 199 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську Герасименка С.С. у кримінальному провадженні №62020050000000116 від 21.01.2020, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з метою належного виконання ним процесуальних обов`язків.

Строком на 2 (два) місяці, тобто до 29.06.2020, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний:

прибувати за першою вимогою до суду, прокурора або слідчого;

не відлучатися із населеного пункту: смт. Ярова Лиманського району Донецької області без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;

письмово повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними за провадженням;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовження строку дії обов`язків можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Порушення умов особистого зобов`язання визначених у п.3 резолютивної частини цієї ухвали може мати наслідком накладення грошового стягнення або застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу, у відповідності до ч.2 ст.179 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого за провадженням.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя А.О. Михальченко