Рішення № 89065692, 16.03.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/3595/20

Провадження № 2-а/127/89/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Клапоущака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №3 Липовецького відділення поліції Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Васькевича Романа Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА №513241 від 05 лютого 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до інспектора СРПП №3 Липовецького відділення поліції Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Васькевича Р.В. про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА №513241 від 05 лютого 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2020 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 25 лютого 2020 року.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2020 року підготовче провадження було закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 16 березня 2020 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що 05 лютого 2020 року о 22.35 год. відповідач, зупинивши її на автодорозі с. Вахнівка - смт. Турбів, звинуватив її в тому, що вона керувала автомобілем «Fiat Ducato», номерний знак НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла фар, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340 гривень. Інспектор поліції Васькевич Р .В. довго оглядав її транспортний засіб, а потім повідомив, що в автомобілі ліва фара світить не таким світлом як права фара і це являється порушенням правил дорожнього руху. Разом з тим, вона разом з чоловіком, який знаходився в її автомобі, переконалися, що ліва фара автомобіля працює в режимі ближнього світла фар належним чином. Однак інспектор поліції повідомив, що фара не працює, тому що він так вирішив, а тому складе постанову. Вона не погодилася з даним порушенням, так як вимог ПДР не порушувала, а доказів вчинення нею порушення не було.

При винесені оскаржуваної постанови відповідачем були порушені вимоги п.п. 9, 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», а саме: розгляд справи розпочинається з представленням поліцейського, який розглядає справу; поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов`язки; після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Крім того, відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови не дотримано вимог ст.ст. 245, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, а тому позивач вважає, що така постанова підлягає скасуванню, як винесена з порушенням закону.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач Васькевич Р.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В судовому засіданні встановлено, що 05 лютого 2020 року інспектором СРПП №3 Липовецького відділення поліції Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Васькевичем Р.В. була винесена постанова серії БАА №513241 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що вона керувала автомобілем «Fiat Ducato», номерний знак НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла фар, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340 гривень.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція частини 1 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Позивач вважає, що постанова про накладення на неї адміністративного стягнення не відповідає дійсності, так як вимог ПДР вона не порушувала, доказів вчинення нею правопорушення немає.

Поліцейським при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Згідно з п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Однак, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суду надано не було.

Оскаржувана постанова серії БАА №513241 від 05 лютого 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.

Так, в порушення вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей щодо фіксування інкримінованого позивачу правопорушення, а також не надано інших доказів вчинення правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 р. по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини протии безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні пояснення свідків, очевидців пригоди, матеріали фото- чи відеозйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові БАА №513241 від 05 лютого 2020 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 р. по справі №338/1/17.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП №3 Липовецького відділення поліції Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Васькевича Р.В. про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА №513241 від 05 лютого 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 121, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП №3 Липовецького відділення поліції Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Васькевича Романа Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА №513241 від 05 лютого 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, - задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №513241 від 05 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП визнати незаконною та скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: