Рішення № 89062386, 04.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 р. Справа № 480/1039/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № 3022 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини 3022 Національної Гвардії України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 3022 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 32641 грн. 02 коп.;

- стягнути з військової частини 3022 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 32641 грн. 02 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після звільнення зі служби 28.10.2019, ВЧ 3022 не провела кінцевий розрахунок із позивачем, а саме не виплатила грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна в сумі 32641 грн. 02 коп. з посиланням на відсутність фінансування.

Ухвалою суду від 18.02.2020 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.03.2020 відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначив, що станом на час звільнення зі служби позивача в/ч 3022 не мала належних бюджетних призначень на закупівлю речового майна. Потреба в виплаті позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно подана до Головного управління Національної гвардії України 10.01.2020 з інформацією про заборгованість в/ч 3022. Крім того, відповідно до довідки № 345/1 від 25.10.2019, складеною речовою службою військової частини 3022 з дотриманням вимог Головного управління Національної гвардії України викладених в телеграмі № 1478 від 23.10.2019, вартість речового майна, що належить до видачі позивачу становить 30524,78 грн., тому відповідач не погоджується з виплатою грошової компенсації замість речового майна в сумі 32641,02 грн. Відповідач наголосив, що військова частина 3022 здійснила усі допустимі та необхідні заходи для надання позивачу можливості отримати грошову компенсацію замість речового майна, тому в діях в/ч 3022 відсутні ознаки протиправності по відношенню до позивача. Також, відповідач стверджував, що позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з чим позовну заяву слід залишити без розгляду.

30.03.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відсутність коштів не звільняє відповідача від обов`язку виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно.

06.04.2020 від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що 31.03.2020 Військова частина 3022 Національної гвардії України виплатила позивачу грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 30524,78 грн., тому на даний час відсутній предмет спору та предмет позову.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 у задоволенні клопотання Військової частини 3022 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини 3022 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у сумі 30524,78 грн., стягнення з Військової частини 3022 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 30524,78 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини 3022 від 28.10.2019 № 230 (по стройовій частині) ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з 28.10.2019 (а.с. 7).

25.10.2019 начальником речової служби військової частини 3022 було складено довідку про вартість речового майна, що належить до видачі старшині ОСОБА_1 № 345 , відповідно до якої вартість не отриманого ОСОБА_1 під час проходження військової служби речового майна складає 32641,02 грн. Кількість предметів речового майна, що належить до видачі - 76 (а.с. 8).

Крім того, на виконання телеграми ГУ Національної гвардії України від 23.10.2019 № 27/27/3-7676 (а.с. 23) начальником речової служби військової частини 3022 було складено довідку про вартість речового майна, що належить до видачі старшині ОСОБА_1 № 345/1, відповідно до якої вартість не отриманого ОСОБА_1 під час проходження військової служби речового майна складає 30524,78 грн. Кількість предметів речового майна, що належить до видачі - 66 (а.с. 22). До виправленої довідки не було включено 10 предметів речового майна загальною вартістю 2116,24 грн., а саме: кашне - 1 шт., білизна для зимової погоди - 2 шт., білизна натільна - 5 шт., кашкет польовий - 2 шт.

31.03.2020 військова частина 2276 виплатила ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно згідно довідки від 25.10.2019 № 345/1.

Як вбачається із довідки від 25.10.2019 № 345/1 (розгорнута) (а.с. 43) та платіжного доручення від 30.03.2020 № 451 (а.с. 35), у зв`язку із утриманням військового збору у розмірі 1,5 % в сумі 457,87 грн. сума компенсації до виплати склала 30066,91 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Відповідно до п. 3 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Таким чином, з моменту звільнення, грошова компенсація має бути виплачена військовослужбовцю, який звільняється, а тому необґрунтованим є посилання відповідача на те, що надання позивачем згоди на виключення його зі списків особового складу звільняє військову частину від обов`язку нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно під час звільнення військовослужбовця.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань суд, також, вважає необґрунтованими.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі "Кечко проти України" висловив правову позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1.

В межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

В рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що "служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей". Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

Щодо аргументів відповідача про те, що правильною є сума компенсації вартості неотриманого позивачем речового майна, зазначена у довідках від 25.10.2019 № 345/1, № 345/1 (розгорнута), а саме 30524, 78 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що до виправленої довідки № 345/1 не було включено 10 предметів речового майна загальною вартістю 2116,24 грн., а саме: кашне - 1 шт., білизна для зимової погоди - 2 шт., білизна натільна - 5 шт., кашкет польовий - 2 шт.

При цьому, заперечуючи проти цієї частини позовних вимог відповідач посилається на п. 15 глави 1 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.06.2017 № 475, відповідно до якого закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин Національної гвардії України на початку року. Закупівельні ціни на предмети речового майна доводяться ВРЗ до в/ч 3022 кожного року починаючі з 2017 року, так, як 21.07.2017 Інструкція № 475 набула чинності. 10 предметів речового майна не вказані в довідках № 345/1, № 345/1 (розгорнута) у зв`язку з тим, що ВРЗ до в/ч 3022 ціни на ці 10 предметів речового майна не доводились, а ВРЗ почав доводити ціни до в/ч 3022 з часу набуття чинності Інструкції № 475.

Не погоджуючись із викладеною позицією відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 глави 1 розділу ІІІ Інструкції № 475 військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно". Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.

Згідно із п. 5 Порядку довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Суд зауважує, що недоведення Відділом речового забезпечення Національної гвардії України до військової частини 3022 інформації про закупівельну вартість речового майна не може бути підставою для позбавлення військовослужбовця права на отримання компенсації за неотримане речове майно.

Відповідно до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1444, які діяли до набрання чинності Інструкцією № 475, було передбачено забезпечення військовослужбовців такими предметами речового майна як кашне, білизна тепла, білизна натільна, кашкет польовий.

Слід також відмітити, що згідно ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення № 5-рп/2002).

Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність.

Також, у Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов`язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Крім того, у письмових поясненнях відповідач зазначив, що позивач не позбавлений права отримати за його бажанням не враховані в довідках № 345/1, № 345/1 (розгорнута) 10 предметів речового майна, які не були отримані ним під час проходження військової служби.

Враховуючи викладене та оскільки вищевказані предмети речового майна не були отримані ОСОБА_1 під час проходження служби, позивач має право на отримання компенсації вартості цих предметів речового майна у розмірі 2116, 24 грн.

Враховуючи те, що право на отримання грошової компенсації виникає з моменту звільнення з військової служби, ВЧ 3022 самостійно здійснила нарахування суми такої компенсації у розмірі 32 641,02 грн., що підтверджується довідкою від 25.10.2019 № 345, проте всупереч вимог чинного законодавства виплатила лише частину компенсації у сумі 30524,78 грн., суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ВЧ 3022 щодо невиплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у сумі 2116,24 грн. та стягнення з відповідача грошової компенсації за не отримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 2116, 24 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини № 3022 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3022 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 2116,24 грн.

Стягнути з військової частини 3022 Національної гвардії України (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 73, ідентифікаційний код 08803595) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко