Ухвала суду № 89062249, 04.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 травня 2020 року м. Рівне№460/3027/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковська Л.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Рівненській області

про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-226944-17 від 21.02.2020.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон №3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 2 Закону №3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 грн.

Враховуючи, що заявлені позивачем вимоги можуть мати вплив на склад його майна, суд дійшов висновку, що позовна заява містить вимоги майнового характеру на загальну суму 20845,44 грн.

За змістом приписів ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

Отже, позивачу належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн. (з розрахунку: 20845,44 грн. х 1% = 208,46грн., що менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з вимогами ч.1 - 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, вимогами ст.122 КАС України чітко визначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як встановлено судом, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 21.02.2020.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 цього Закону).

Відповідно до абз.4 - 6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз.8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, положення абз.5 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок.

При цьому, правове регулювання, наведене у абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з податковим органом не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику ЄСВ.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. Оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI.

Висновки аналогічного характеру висловлені Верховним Судом у постанові від 08.08.2019 у справі №480/106/19.

При цьому, суд зазначає, що позовна заява датована 13.03.2020 та подано її до суду 28.04.2020, що підтверджується штампом суду із зазначенням дати – 28.04.2020 та реєстраційним номером 14450/20.

Водночас, судом досліджено копію конверту, яким було надіслано до суду позовну заяву з додатками проте, з відтиску поштового штемпеля неможливо встановити дату подання позовної заяви до поштового відділення.

Враховуючи викладене, суд не може встановити чи позивач звернувся до суду у строк встановлений законом.

На підтвердження вказаних обставин позивачу необхідно надати до суду читабельні докази подання позовної заяви до поштового відділення, із зазначенням дати такого подання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб, який передбачає подання до суду:

документа про сплату судового збору у розмірі 840,80грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

читабельних доказів подання позовної заяви до поштового відділення, із зазначенням дати такого подання.

Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст.169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не більше 5 днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Жуковська Л.А.