Рішення № 89060167, 30.04.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2020 Справа № 917/395/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКП" Фармацевтична фабрика", вул. Лермонтовська, 5, м. Житомир, 10014, ( фактична адреса: вул. Корольова,4, с. Станишівка, Житомирський район, Житомирська область, 12430

до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про стягнення грошових коштів

Суддя Ціленко В. А.

Секретар судового засідання Білоус О.В.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з порядком спрощенного провадження, представники сторін в судове засідання не викликались.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 323 627,12 грн. боргу за договором поставки товару № 322/13 від 02.09.2013 року, 30 617,63 грн. пені та 3 401,83 грн. річних за порушення грошових зобов`язань.

Відповідач відзив у встановлений судом строк без поважних причин не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, у порядку визначеному ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договору купівлі - продажу оптової партії товарів від 02.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКП" Фармацевтична фабрика", с. Станишівка зобов`язалося передати у власність протягом дії договору товар, а Полтавське обласне комунальне підприємство "Полтавафарм", с. Розсошенці прийняти його та своєчасно здійснити оплату на умовах, визначених договором.

Позивач посилається на неналежне виконання боржником договірних зобов`язань та просить суд стягнути основний борг і додаткові нарахування за порушення грошових зобов`язань.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються договором купівлі - продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати товар у власність покупцеві, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( стаття 655 Цивільного кодексу України).

На виконання договору № 322/13 від 02.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКП" Фармацевтична фабрика", с. Станишівка у період з вересня по жовтень 2019 року здійснило поставку товарів на суму 323 627,12 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 28204 від 16.09.2019 року; № 28320 від 30.09.2019 року; № 28321 від 01.10.2019 року; № 28569 від 28.10.2019 року та не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 3.2 договору № 322/13 від 02.09.2013 року сторони визначили, що строк оплати установлюється 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Однак, відповідач у справі, як покупець свої зобов`язання по оплаті не виконав.

З урахуванням викладених обставин заборгованість є доведеною належними та допустимими доказами, тому підлягає стягненню з боржника у заявленій сумі 323 627,12 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. договору № 322/13 від 02.09.2013 року сторони визначили, що покупець за несвоєчасну оплату переданого йому у власність товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних.

Зазначене вище свідчить про те, що позивач правомірно нарахував 30 617,63 грн. пені та 3 401,83 грн. 3% річних.

Витрати по оплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", (вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, код ЄДРПОУ 32986923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКП" Фармацевтична фабрика", (вул. Лермонтовська, 5, м. Житомир, 10014, ( фактична адреса: вул. Корольова,4, с. Станишівка, Житомирський район, Житомирська область, 12430, код ЄДРПОУ 32744083) 323 627,12 грн. основного боргу, 30 617,63 грн. пені, 3 401,83 грн. 3% річних та 5 364,70 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.05.2020 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди,

а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до

набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ціленко В. А.