Постанова № 89046153, 10.04.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2168/20 2-а/335/108/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Штенгелова О.В. до поліцейської роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Смолій Лідії Олександрівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - адвоката Штенгелов О.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейської роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Смолій Л. О., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого зазначив, що 04.03.2020 року поліцейською роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Смолій Л. О. відносно Литвиненко І.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК №2194671. Відповідно до вказаної постанови 04.03.2020 року о 10-13 год., м. Запоріжжя, пр. Металургів,12 водій ОСОБА_1 керував ТЗ, проїхав перехрестя вул. Незалежної України та пр. Металургів на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (г) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає постанову протиправною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення.

Представник позивача просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2194671 від 04.03.2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача 2 судові витрати.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі до суду не з`явилися, відзив на позов не надали. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином рекомендованим листом із повідомленням. З огляду на що їх неявка не може бути визнана такою, що вчинена з поважних причин.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом постанови про адміністративне правопорушення ЕАК №2194671, 04.03.2020 року о 10-13 год., м. Запоріжжя, пр. Металургів,12 водій ОСОБА_1 керував ТЗ, проїхав перехрестя вул. Незалежної України та пр.Металургів на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (г) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн..

Отже, оскільки відповідач не довів правомірність своїх дій, суд не може пересвідчитися у підставах притягнення позивача до відповідальності за порушення ПДР України..

Також, за відсутності належних доказів, суд позбавлений можливості перевірити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тому, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, якою встановлюється обов`язок суб`єкта владних повноважень у доказуванні правомірності прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відповідними доказами правомірність винесеної постанови, зокрема, її відповідності як нормам процесуального, так і матеріального права.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, положеннями статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги(ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами(ч.7 ст. 134 КАС України).

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: угоду про надання правової допомоги від 30.12.2019 року, укладену між ОСОБА_1 та адвокатом Штенгеловим О.В., предметом якого є надання правової допомоги та представництво клієнта в судах; ордер на надання правової допомоги серії АР №1007838 від 30.12.2019 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 11.03.2020 року на суму 2200 грн., в тому числі - ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, написання та подання позовної заяви про скасування постанови; попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, від 11.03.2020 року на суму 2200,00грн.; квитанцію від 11.03.2020 року на суму 2200 грн. з призначенням платежу «послуга з професійної правничої допомоги».

Оцінивши надані позивачем до позовної заяви докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт(надана послуг); часом витраченим адвокатом для їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому вище вказана сума у загальному розмірі 2200 грн., яка є видом судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов представника ОСОБА_1 - адвоката Штенгелова О.В. - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2194671 від 04.03.2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ вул. Федора Ернста б.3, код в ЄДРПОУ 40108646) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2200грн. (дві тисячі двісті гривень).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного судучерез Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Воробйов