Рішення № 89041178, 27.04.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10113/19

Провадження № 2/185/1122/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Зубкової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/10113/19 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму подвійного завдатку у розмірі 55000 грн, неустойку у розмірі 2844,55 грн, пеню у розмірі 85336,56 грн.

В обґрунтування свого позову вказує, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 2019 року, який укладений між позивачем та відповідачем, відповідач зобов`язався виготовити та доставити меблі - кухню. Вартість виробу складає 32696 грн. Позивачем було сплачено відповідачу завдаток у розмірі 27500 грн відповідно до пунктів 2.2, 2.3 додаткової угоди від 15.07.2019 року. Відповідач зобов`язався виготовити та поставити меблі не пізніше 10.08.2019 року відповідно до пункту 2.3 додаткової угоди від 15.07.2019 року. Проте відповідач зобов`язання за договором не виконав. У зв`язку з цим позивач також просить стягнути подвійний завдаток у розмірі 55000 грн відповідно до ст.571 ЦК України, неустойку у розмірі 2844,55 грн відповідно до п.4.2 договору купівлі-продажу від 27 квітня 2019 року, пеню у розмірі 85336,56 грн на підставі ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів".

У судове засідання представник позивача не з`явилась, просила розглянути справу за відсутності представника, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, що підтверджується копією договору, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи щодо виготовлення та доставки меблів.

Згідно п.2.1 договору вартість виробів складає 32696 грн.

Згідно додаткової угоди від 15 липня 2019 року до договору купівлі-продажу від 27 квітня 2019 року, завдаток, внесений замовником складає 27500 грн, загальна сума завдатка, отримана з 27.04.2019 року та 01.06.2019 року виконавцем від замовника складає 27500 грн (п.2.2, 2.3 договору).

Згідно п.3.1 договору замовник зобов`язується сплатити вартість замовлення в розмірі 32696 грн.

Згідно додаткової угоди від 15 липня 2019 року до договору купівлі-продажу від 27 квітня 2019 року, виконавець зобов`язується виготовити та доставити вироби не пізніше 10.08.2019 року (п.3.2 договору).

Згідно додаткової угоди від 15 липня 2019 року до договору купівлі-продажу від 27 квітня 2019 року, у випадку невиконання виконавцем п.3.2 цього договору, виконавець зобов`язується повернути замовнику завдаток на суму 27500 грн готівковими грошовими коштами не пізніше 13.08.2019 року (п.4.6 договору).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується внесення позивачем завдатку в розмірі 27500 грн за договором купівлі-продажу від 27 квітня 2019 року та додатковою угодою до договору від 15 липня 2019 року.

Позивач вказує, що меблі не були виготовлені та поставлені станом на 05.11.2019 року, на звернення замовника виконавець вказав, що меблі не виготовлені, виконавець не приступив до початку виконання робіт, у зв`язку з чим замовник змушений звернутись до суду.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним вище договором купівлі-продажу.

З огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору.

Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН „Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Відповідно до ч.1 ст.571 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Згідно частин 1-2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, у суду наявні законні та обґрунтовані підстави для стягнення з відповідача подвійної суми завдатку в розмірі 55000 грн відповідно до ст.571 ЦК України, оскільки відповідач, який порушив зобов`язання, не довів відсутність своєї вини.

Пунктом 4.2 договору від 27 квітня 2019 року передбачено, що у випадку невиконання виконавцем пункту 3.2 даного договору, виконавець зобов`язаний виплатити неустойку у розмірі 0,1% від вартості вказаного договору за кожен день прострочення (ч.2 ст.551 ЦК України).

Позивач просить стягнути неустойку у розмірі 2844,55 грн за період з 11.08.2019 року по 05.11.2019 року (32696 грн х 0,1% х 87 днів) згідно п.4.2 договору, а також пеню в розмірі 85336,56 грн за період з 11.08.2019 року по 05.11.2019 року (32696 грн х 3% х 87 днів) згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з ч.1 ст.530, ст.611 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Згідно з ч.1, 2 ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Договором, укладеним між сторонами, в п.4.2 встановлена відповідальність (неустойка) за несвоєчасне виконання зобов`язання за кожен день прострочення виконання, тобто сторони в договорі від 27 квітня 2019 року дійшли згоди про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, що не суперечить Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі 2844,55 грн за період з 11.08.2019 року по 05.11.2019 року за кожен день прострочення виконання зобов`язання підлягають задоволенню, проте у суду відсутні законні та обґрунтовані підстави для стягнення пені в розмірі 85336,56 грн за період з 11.08.2019 року по 05.11.2019 року згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі вищевикладеного та у зв`язку з доведенням матеріалами справи порушення прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1,6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 подвійний завдаток у розмірі 55000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн, неустойку в розмірі 2844 (дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн 55 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь держави Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі - 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона