Рішення № 89041174, 30.04.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/871/20

Провадження № 2/185/1820/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 квітня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В

Позивач 05.02.2020 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позивач просить суд визнати виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною 30 серпня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №906631701 від 20.07.2011 року, зареєстрований в реєстрі під №1970 таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 20 липня 2011 року між позивачем та ПАТ «Банк Руский Стандарт», на підставі підписаної позивачем заяви №90631701, було укладено кредитний договір, відповідно до якого банком позивачу було надано кредит на суму 2292 грн. строком на 550 днів, до 20 січня 2013 року на придбання фотоапарату із комплектуючими матеріалами. Заяву про видачу кредиту та додатки до неї позивач підписала у відділенні банку в м.Павлограді Дніпропетровської області. В січні 2020 року позивач дізналася, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Павелків Т.Л. знаходиться на виконанні виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О.І. від 30 серпня 2019 року про стягнення на користь відповідача АТ Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №90631701 від 20.07.2011 року в сумі 22488,81 грн., із яких 17169,01 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 4269,80 грн. - заборгованість за процентами; 1050 грн. - плата за пропуск мінімальних платежів; 850 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису нотаріусом.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, обґрунтовуючи його обставинами викладеними в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання тричі поспіль не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Від третьої особи на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та копії документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, заяву приватного нотаріуса з долученими документами до неї та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю за наступних підстав.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумової О.І., за реєстраційним № 1970, було вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 яка є Боржником за Кредитним договором № 90631701 від 20.07.2011 року, укладеним нею із ПАТ «Банк Руский Стандрт», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованість за кредитним договором.

Строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 12.12.2018 року по 12.03.2019 року. Сума повної заборгованості складає 22488,81 гривень в тому числі:

заборгованість за сумою кредиту становить 17169,01 гривень;

заборгованість за процентами становить 4269,8 гривень;

плата за пропуск мінімальних платежів становить 1050 гривень.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» отримано плати із Стягувача АТ «БАНК ФОРВАРД» в розмірі 850,00 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» складає 23338,81 гривень (а.с.50).

На підставі вищевказаного у приватного виконавця Павелків Т.Л. перебуває виконавче провадження № 60596876 з примусового виконання виконавчого напису № 1970 від 30.08.2019 року виданого приватним нотаріусом КМНО Разумовою О.І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 23 338, 81 гривень. 14 листопада 2019 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.8, 9, 10-11).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

В матеріалах нотаріальної справи відсутній доказ на підтвердження того, що АТ «БАНК ФОРВАРД» є правонаступником ПАТ «Банк Руский Стандрт». Крім того відсутній доказ того, що АТ «БАНК ФОРВАРД» направляв позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань, що дає суду можливість дійти висновку, що банк намагався повідомити позивача про наявність заборгованості по кредитному договору.

Крім того, приватний виконавиць порушив пункт 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а саме: вищенаведений виконавчий напис вчинений нотаріусом на підставі не оригіналу Кредитного договору №90631701 від 20.07.2011 року, а на підставі копії заяви позичальника і на цьому документі взагалі відсутня печатка Банка. Окрім цього, розрахунок заборгованості за начебто цим Кредитним договором, наданий нотаріусу, на підставі якого також приймалось рішення нотаріусом про видачу вищезазначеного нотаріального напису, не є у розумінні п. 2 «Правил» випискою з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, оскільки відповідно до Підпункту 6 Пункту 8 розділу 2 Постанови НБУ № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 року вбачається, що виписка з рахунку боржника це банківський документ, який надається банком громадянину - користувачу про рух коштів за його рахунком, періодичність та порядок їх отримання, і на цьому документі також відсутня печатка Банку, а тобто не є тим документом на підставі якого нотаріус може видати нотаріальний напис, оскільки з вищенаведених документів не вбачається підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Нотаріус не з`ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 12.12.2018 року по 12.03.2019 року, проте суд дослідивши заяву від банка до нотаріуса за вих. № 1/1/1-1011/157 від 29.08.2019 року дійшов висновку про те, що з розрахунку заборгованості наданої банком не можливо зрозуміти, чи робилися якісь взагалі платежі на виконання умов договору, коли саме робилися, яким шляхом, ким саме, що можливо було б вияснити коли це були б банківські виписки по рахунку позивача, а тому суд, не може брати до уваги цей розрахунок заборгованості, оскільки з нього не можливо визначити чи збіг строк позовної давності.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач сплатив при подачі позову судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією (арк.с.1), то суд приходить до висновку, що судові витрати на сплату судового збору слід стягнути з відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною 30 серпня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №906631701 від 20.07.2011 року, зареєстрований в реєстрі під №1970 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» (код 34186061) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на судовий збір в сумі 840.80 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя:В. О. Головін