Рішення № 89039395, 04.05.2020, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/625/2020

ЄУН 229/25/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 травня 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Король І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором.

У позовній заяві, яка надійшла до суду 08 січня 2020 року, позивач зазначив, що 21 лютого 2020 року між АТ «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 19-902-850-2-18-Г, за яким відповідачу було надано кредит у розмірі 21 551 грн. 72 коп. на строк з 21 лютого 2018 року по 20 лютого 2020 року, з відсотковою ставкою 15 % річних з зобов`язанням відповідача проведення сплати нарахованих процентів і погашення кредиту. Відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання та станом на 16 вересня 2019 року має прострочену заборгованість по кредиту у загальній сумі 20 749 грн. 93 коп., яка складається з: суми залишку заборгованості за кредитом - 8 706 грн. 36 коп., суми залишку нарахованих та несплачених відсотків - 330 грн. 14 коп., суми залишку нарахованої та несплаченої комісійної винагороди - 2 015 грн. 16 коп., штрафу - 9 698 грн. 27 коп. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

У судове засідання представник позивача АТ «Мегабанк» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність представника позивача. На позовних вимогах наполягає. Не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, виклик відповідача здійснювався за зареєстрованою адресою місця проживання.

Суд, отримавши згоду позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2018 року між акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 19-902-850-2-18-Г.

Згідно п.п. 1.2, 2.2, 2.3, 2.4 кредитного договору банк АТ «Мегабанк» надав позичальнику ОСОБА_1 на споживчі цілі кредитні кошти в сумі 21 551 грн. 72 коп. на строк з 21 лютого 2018 року по 20 лютого 2020 року, з відсотковою ставкою 15 % річних.

Позичальник зобов`язався повернути одержаний кредит в повному обсязі до 16:00 год. 20 лютого 2020 року, своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених умовах (п. 3.2.1, 3.2.3 договору).

Графіком щомісячних платежів, який є додатком до договору, визначено суми щомісячних платежів за кредитом та відсотками, комісії.

21 лютого 2018 року грошові кошти в сумі 21 551 грн. 72 коп., передбачені кредитним договором, були видані банком ОСОБА_1 , що підтверджується заявою про видачу готівки № TR.1739576.1407.46 від 21 лютого 2018 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 19-902-850-2-18-Г від 21 лютого 2018 року станом на 17 жовтня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Мегабанк» становить 20 749 грн. 93 коп., з яких: сума залишку заборгованості за кредитом - 8 706 грн. 36 коп., сума залишку нарахованих та несплачених відсотків - 330 грн. 14 коп., сума залишку нарахованої та несплаченої комісійної винагороди - 2 015 грн. 16 коп., штраф - 9 698 грн. 27 коп.

Зазначений розрахунок є обґрунтованим, математично правильним та сумнівів у суду не викликає.

Отже, під час розгляду справи було достовірно встановлено, що відповідач отримала кредитні кошти, але зобов`язання щодо їх повернення не виконувала.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи суд встановив, що відповідач порушувала умови зобов`язання в частині щомісячного погашення кредиту, що є підставою для дострокового повернення частини позики, що залишилася, та процентів за користування кредитом, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 8706,36 грн. та процентів у сумі 330,14 грн. підлягають задоволенню.

Поряд з цим, позивачем обґрунтовано нарахований відповідачу штраф як особі, яка зареєстрована у населеному пункті (с. Семенівка, Ясинуватський район, Донецька обл.), де проводилась антитерористична операція згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р. Ці дії відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де зазначено, що положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Оскільки с. Семенівка Ясинуватського району Донецької обл. не включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. № 1085-р та кредитний договір між сторонами укладено 21 лютого 2018 року, тобто після 01 січня 2018 року, є підстави для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 9698,27 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 20749,93 грн., а саме: сума залишку заборгованості за кредитом - 8 706 грн. 36 коп., сума залишку нарахованих та несплачених відсотків - 330 грн. 14 коп., сума залишку нарахованої та несплаченої комісійної винагороди - 2 015 грн. 16 коп., штраф - 9 698 грн. 27 коп.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (100 %) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 80, 141, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства "Мегабанк" (ЄДРПОУ 09804119) заборгованість за кредитним договором № 19-902-850-2-18-Г від 21 лютого 2018 року станом на 16 вересня 2019 року у сумі 20749 (двадцять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 93 коп., а саме: сума залишку заборгованості за кредитом - 8 706 грн. 36 коп., сума залишку нарахованих та несплачених відсотків - 330 грн. 14 коп., сума залишку нарахованої та несплаченої комісійної винагороди - 2 015 грн. 16 коп., штраф - 9 698 грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Мегабанк" судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 травня 2020 року.

Суддя: С. О. Рагозіна