Рішення № 89035610, 30.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Київ № 826/19401/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Деснянському районні Головного управління ДФС у м. Києві від 28.10.2016 за №678 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.03.2014 по 22.08.2016.

Ухвалою суду від 12.12.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи. На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Донцю В.А. Ухвалами суду: від 19.11.2018 - адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для подання додаткових пояснень в разі необхідності; від 30.04.20120 - замінено відповідача - ДПІ у Деснянському районні ГУ ДФС у м. Києві, на правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, незаконність ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 26.08.2016, на підставі якої прийнято наказу від 28.10.2016 №678 та необґрунтованість визначення в цьому наказі контролюючим органом періоду, який підлягав позаплановій податковій перевірці.

Представником відповідача подано заперечення, в якому зазначено про постановлення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 26.08.2016 згідно з вимогами законодавства під час досудового розслідування кримінального провадження, яка набрала законної сили, тому була законною підставою для видання оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі Податкового кодексу України.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Як убачається з матеріалів судової справи, слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва постановлено ухвалу від 26.08.2016 у кримінальній справі №761/30059/16-к за клопотанням старшого слідчого з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015220000000139 від 28.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. Ухвалою надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки ряду суб`єктів господарювання, серед яких визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

На виконання вказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.08.2016 відповідачем видано наказ від 28.10.2016 №678 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 08.11.2016 тривалістю 5 робочих днів, за період з 03.03.2014 по 22.08.2016 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Оскаржуваний наказ від 28.10.2016 №678 та письмове повідомлення від 28.10.2016 №183/26-52-13-06 про дату початку та місце проведення перевірки надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 28.10.2016 та було вручено 02.11.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача складено відповідний акт.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відноси, ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.4. статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

За змістом підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, серед яких передбачено отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Статтею 533 Кримінального процесуального Кодексу України обумовлена обов`язковість рішення суду, які набрали законної сили, для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

За такого правового регулювання, суд погоджується з доводами представника відповідача про обов`язковість судового рішення для контролюючого органу та наявність підстав згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України для призначення документальної позапланової перевірки. При цьому, виконання такого обов`язку не передбачає дослідження контролюючим органом підстав призначення відповідної перевірки слідчим суддею, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка дій слідчого судді щодо призначення перевірки у рамках кримінальної справи здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно видано наказ про проведення перевірки позивача від 28.10.2016 №678.

Однією з підстав позову зазначено визначення в оскаржуваному наказі періоду проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з 03.03.2014 по 22.08.2016.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України позивач вказав зазначає, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Як уже зазначалось, податкову перевірку призначено наказом наказ від 28.10.2016 №678 за період з 03.03.2014 по 22.08.2016, тобто в межах строку встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

З огляду на наведене правове регулювання, встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для визнання наказу ДПІ у Деснянському районні ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2016 №678 про проведення документальної позапланової перевірки протиправним та скасування, відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (квитанція від 08.12.2016 року №0.0.665616990.1). Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" (зі змінами згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, щ

о діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.А. Донець