Рішення № 89035609, 30.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Київ № 826/12491/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування як протиправного рішення №131 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 01.07.2016.

Ухвалою суду від 15.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. У судовому засіданні 07.11.2016 продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження. На підставі розпорядження керівника апарату про повторний автоматизований розподіл та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями - справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Донцю В.А. Ухвалами суду від 12.12.2018 - справу прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті; від 30.04.2020 - замінено відповідача - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, на правонаступника - на правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку, оскільки єдиний податок за відповідний період сплачено повністю, висновки відповідача про наявність у позивача заборгованості зі сплати податку спростовується платіжними документами.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві не отримувало від органів Державного казначейства України доказу про зарахування коштів щодо сплати позивачем податку.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 07.12.2006.

Судом установлено, що починаючи з 01.01.2012 позивач був зареєстрований платником єдиного податку. Наведена обставина визнана сторонами згідно з заявами по суті.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення №131 про анулювання реєстрації платника єдиного податку починаючи з 01.07.2016. За змістом рішення №131 підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2016 є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, відповідно до абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Позивач вважаючи рішення №131 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ПК України).

Відповідно до статтею 291 ПК України: спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2); юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3); суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (пункт 291.4).

Статтею 299 ПК України встановлено: реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2); реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків (пункт 299.10); у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11).

Згідно з підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

За змістом наведених норм, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1465/17 вказав, що аналіз викладених правових норм (статей 298, 299 ПК України) дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В якості документа, який підтверджує наявність підстав для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку у рішенні від 30.06.2016 №131 зазначено довідку про наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30.06.2016 р.

Враховуючи те, що несплата позивачем податкового боргу протягом двох послідовних кварталів встановлена ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, контролюючим органом не проводилася, суд вважає, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві порушено порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Відповідач обґрунтовує наявність податкового боргу позивача відсутністю підтвердження від органів Державного казначейства України про зарахування коштів про оплату позивачем єдиного податку.

Позивачем додано до матеріалів судової справи платіжне доручення від 29.09.2015 №1 щодо списання ПАТ "Унікомбанк" 166.462,00 грн. зі сплати єдиного податку. Платіжне доручення позивача в той же день було прийнято банком до виконання, що підтверджується відміткою відділення №2 філії "Київської дирекції" ПАТ "Унікомбанк".

Судом також встановлено, що Окружним адміністративним судом під час розгляду справи №826/2301/16 вже досліджувалось платіжне доручення від 29.09.2015 №1 як доказ виконання ОСОБА_1 обов`язку зі сплати єдиного податку.

Постановою суду від 31.08.2016 у справі №826/2301/16 встановлено, зокрема, що обов`язок ОСОБА_1 зі сплати податку в сумі 166.462,00 грн. припинився до 29.09.2015 після подання до установи банку платіжного доручення від 29.09.2015 №1 на перерахування суми коштів в рахунок оплати єдиного податку. Кошти в сумі 166.462,00 грн. не надійшли до бюджету з вини банківської установи ПАТ "Укрінбанк". Згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016 у справі №826/2301/16 не оскаржувалась та набрала законної сили 03.11.2016.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На думку суду, обставина подання позивачем платіжного доручення від 29.09.2015 №1 в ПАТ "Унікомбанк" про списання 166.462,00 грн. для сплати єдиного податку підтверджується рішенням постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016 у справі №826/2301/16.

Відповідно до статті 129 ПК України: за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (пункт 129.6); не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (пункт 129.7).

Наведені норми дають підстави дійти висновку, що виконання платником податкового обов`язку з перерахування в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття такого банком на виконання, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів (наприклад, постанова Верховного Суду від 05.11.2019 справа №804/2553/16).

Оскільки, позивачем доведено виконання ним обов`язку зі сплати єдиного податку на підставі платіжного доручення від 29.09.2015 №1, суд дійшов висновку про протиправність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку №131 з 30.06.2016, тому таке рішення підлягає скасуванню з моменту його прийняття, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 551,21 грн. (квитанція від 09.08.2016 №16130998). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві №131 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з від 30 червня 2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 грн. (п`ятсот п`ятдесят одну гривню 21 копійку) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. України.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" (зі змінами згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.А. Донець