Рішення № 89035471, 30.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/113/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідачів голова комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Миколаївський області Ангелов Олег Леонідович (службова адреса вул. Лягіна,6, м. Миколаїв,54001), в.о. начальника Головного управління ДПС в Миколаївський області Прокоф`єв Дмитро Ігорович (службова адреса вул. Лягіна,6, м. Миколаїв,54001), про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, –

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом (т.1 а.с.71-75) до Державної фіскальної служби України (далі ДФСУ), Державної податкової служби України (далі ДПСУ), в якому просить:

визнати незаконним та скасувати наказ ДФСУ від 18.12.2019 року №2054-0 «Про затвердження висновків щодо оцінювання службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» в частині результатів оцінювання службової діяльності його – начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 ;

визнати незаконним та скасувати наказ за підписом в.о. Голови Державної фіскальної служби України №2090-0 про припинення державної служби та звільнення з посади його – ОСОБА_1 від 21.12.2019 року;

поновити його – ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області;

стягнути з Державної податкової служби України на його користь середній заробіток за весь час його вимушеного прогулу починаючи з 21 грудня 2019 року до дня поновлення на роботі.

Позивач зазначив, що відповідно до змісту Наказу України №2090-0 його підставами є: -п.п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», - висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, які займають посади державної служби категорій «Б», у 2019 році, затверджений наказом ДФС від 18.12.2019 № 2054-0 «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році», доповідна записка Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом від 19.12.2019 року №1435/99-99-04-05-03-18.

Позивач вважає наказ незаконним, складеним на підставі недостовірних даних, із значними процедурними порушеннями, які регламентують порядок оцінювання та встановлені Законом України «Про державну службу», Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2017 року №640 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів 24.10.2018 року) (далі - Типовий порядок), Методичними рекомендаціями щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2017 року №237 (далі текстом - Методичні рекомендації), Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ДФС, її територіальних органів та спеціалізованих департаментів ДФС, затверджений Наказом ДФС№686 від 20.09.2019 року (далі - Порядок ДФС№686).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що оцінювання його службової діяльності, відбулося із порушенням вимог вказаного спеціального законодавства, із порушенням процедури, визначеної Порядком ДФС №686, без урахування завдань та ключових показників, які визначенні відповідно до Методичних рекомендацій, а його результати є цілковито необґрунтованими оскільки не відповідають результатам складення ним відповідних завдань та співбесіди.

Крім того, оскаржуваний наказ про звільнення прийнятий на підставі пп.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Вказана стаття протягом 2019 року була змінена. 19.09.2019 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», якій набув чинності 25.09.2019 року.

Позивач вважає, що до спірних правовідносин щодо проведення оцінювання його службової діяльності має бути застосована саме редакція статті, що діяла з 01.01.2019 року- до 25.09.2019 року, огляду на те, що оцінювання його службової діяльності було проведено саме за період роботи - 2019 рік, що підтверджується на думку позивача тим, що спірне оцінювання проводилося за Порядком ДФС №686 від 20.09.2019 року, тобто до набрання чинності зазначених вище змін до вказаного закону - 25.09.2019 року.

Таким чином, до спірних правовідносин, щодо проведення оцінювання службової діяльності підлягають застосуванню Закон України «Про державну службу» (в редакції від 01.01.2019 року), Порядок ДФС №686 від 20.09.2019 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцям двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності.

Згідно п.3 Порядку зазначено що у разі отримання державним службовцем ДФС негативної оцінки проводиться повторне оцінювання відповідно до цього порядку. Затвердження висновку щодо повторного оцінювання здійснюється за формою згідно з додатком 4 не раніше ніж через 3 місяці та не пізніше ніж через 5 місяців після затвердження висновку, що містить негативну оцінку.

Позивач стверджує, що його можна було звільнити з займаної посади на підставі зазначеного пункту лише за наявності негативної оцінки повторного оцінювання.

Також позивач звернув увагу на те, що відповідно до п.4 Розділу І Методичних рекомендацій завдання державного службовця - наперед визначений, запланований для виконання обсяг робіт (діяльності) протягом певного періоду з очікуваним досягненням мети, результатів у межах посадових обов`язків (функцій) державного службовця; ключовий показник - це сукупність вимірюваних кількісних та/або якісних індикаторів (параметрів), які дозволяють оцінити прогрес у виконанні державним службовцем визначених для нього завдань. Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Згідно пунктів 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган.

Позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 10.01.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків (т.1 а.с.23-26).

Ухвалами суду від 27.01.2020 року, від 21.02.2020 року продовжено строк на усунення недоліків позову (т.1 а.с.44-47, 61-62).

Ухвалою суду від 02.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін ( т.1 а. с. 182-184).

Ухвалою суду від 03.04.2020 року повернуто без розгляду Копіці В.В. заву про зміну предмету позову від 25.03.2020 року та заяву про виправлення описки від 26.03.2020 року (т.1 а.с.224-225).

Ухвалою суду від 08.04.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Копіци В.В. про витребування доказів по справі, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідачів - в.о. начальника ГУ ДФС в Миколаївський області, голову комісії з реорганізації ГУ ДФС в Миколаївський області Ангелова Олега ОСОБА_2 , в.о. начальника ГУ ДПС в Миколаївський області ОСОБА_3 . Встановлений третім особам п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для надання пояснень (т.1 а.с.247-249).

Ухвалою сулу від 30.04.2020 року задоволено клопотання позивача про приєднання письмових доказів та долучено до матеріалів справи копію наказу ГУ ДПС у Миколаївський області №5 від 29.01.2019 року.

Представник відповідача ДФС України надав до суду відзив на адміністративний позов (т.1 а.с.209), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та зазначив, що на підставі ч.1 ст. 44 Закону України «Про державну службу», щороку проводиться оцінювання результатів службової діяльності державних службовців для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням згідно з ч.5 ст.44 Закону України «Про державну службу».

Позивач був ознайомлений із завданнями, ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», що підтверджується його підписом та датою.

Наказом ДФС України від 18.12.2019 №2054-о затверджено Висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році. Відповідно до Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників Головних Управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2019 році начальник ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 отримав негативну оцінку.

Згідно з ч.6 ст.44 Закону України «Про державну службу», у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, такий держаний службовець звільняється із служби, відповідно до п.3 ч. 1 ст.87 Закону. Згідно з ч.3 ст.87 ЗУ «Про державну службу» суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених, зокрема, п.3 ч. 1 цієї статті у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту. Відповідно наказом ДФС України від 21.12.2019 №2090-о припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника ГУ ДФС у Миколаївській області.

Представник відповідача ДФС України вважає, що оскаржувані позивачем накази прийнято з дотримання чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

Представник відповідача ДПС України надав до суду відзив на адміністративний позов (т.1 а.с.197-199), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 (далі - Постанова КМУ №1200) утворено Державну податкову службу України реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановою КМУ від 06.03.2019 року №227 затверджено Положення про Державну податкову службу України.

Розпорядженням КМУ від 21.08.2019 №682-р передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інші.

Згідно з п.2 Постанови КМУ №1200 Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Підрозділи податкової міліції у складі ДФС продовжують здійснювати повноваження та виконувати свої функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідаю до Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді начальника ГУ ДПС у Миколаївській області та стягнення з ДПС середнього заробітку на корить позивача, представник відповідача ДПС зазначив, що у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року №9 роз`яснено, що працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де зберігалось його попереднє місце роботи. Дані положення викладені і в статті 235 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи відсутність трудових відносин з позивачем, положення постанови Пленуму ВСУ та КЗпП, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів голова комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Миколаївський області Ангелов О. ОСОБА_4 . пояснив, що постановою КМУ від 06.03.2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» покладено початок створенню Державної податкової служби України, на яку покладається частина функцій Державної фіскальної служби України (крім правоохоронної та митної), що ліквідується.

Відповідно до постанови КМУ від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» постановлено реорганізувати територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби згідно відповідного переліку. Також установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.

Згідно з розпорядженням КМУ від 21.08.2019 року №682-р, постановою КМУ від 25.09 2019 року №846, Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

З метою реалізації п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та на виконання вимог наказу ДФС України від 31.07.2019 року №7-рг «Про реорганізацію головних управлінь ДВС в областях та м. Києві» наказом ГУ ДФС у Миколаївській області від 06.08.2019 року №1-рг «Про реорганізацію ГУ ДФС у Миколаївській області» розпочато процедуру реорганізації ГУ ДФС у Миколаївській області, затверджено персональний склад комісії з реорганізації ГУ ДФС у Миколаївській області та План заходів, пов`язаних з реорганізацією ГУ ДФС у Миколаївській області.

06.08.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування ГУ ДФС у Миколаївській області в стані припинення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів в.о. начальника Головного управління ДПС в Миколаївський області Прокоф`єв ОСОБА_5 .О. пояснив, що ст. 44 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до п.3 ч.1 ст. 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Наказом ДФС України від 18.12.2019 №2054-о затверджено Висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році, відповідно до яких начальник ГУ ДФС у Миколаївській області Копіца ОСОБА_6 отримав негативну оцінку. Наказом ДФС України від 21.12.2019 №2090-о, припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника ГУ ДФС у Миколаївській області у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році, на підставі п.3 ч.1 ст.87 ЗУ «Про державну службу».

Щодо позовної вимоги позивача про поновлення на посаді начальника ГУ ДПС у Миколаївській області третя особа зазначив, що ОСОБА_1 в період з 03.03.2018 року по 21.12.2019 року займав посаду начальника ГУ ДФС у Миколаївській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 утворено Державну податкову службу України реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Згідно з п. 2 Постанови КМУ №1200, Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до КПК України.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 17.05.2019 року проведено державну реєстрацію Державної податкової служби, як юридичної особи, 01.08.2019 року проведено державну реєстрацію Головного управління ДПС у Миколаївській області, як юридичної особи.

Головне управління ДПС у Миколаївській області є територіальним органом ДПС України, який підпорядковується ДПС. Третя особа ОСОБА_3 повідомив, що на нього наказом ДПС України від 30.07.2019 №65-о покладено виконання обов`язків начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області з 30.07.2019 року.

Позивач ОСОБА_7 був звільнений Наказом ДФС України від 21.12.2019 року з посади начальника ГУ ДФС у Миколаївській області, тобто позивач не перебував в трудових відносинах з ГУ ДПС у Миколаївській області, а в позовній заяві позивач просить суд поновити його на посаді начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Відповідно до ст.235 КЗпПУ у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Виходячи із положень трудового законодавства незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство. Проте, така підстава у даному випадку відсутня, що підтверджується записом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, згідно якого ГУ ДФС у Миколаївській області перебуває в стані припинення.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Спірні правовідносини виникли з питань проходження державної служби, проведення процедури щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню, припинення державної служби за результатами оцінювання.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі Закон України №889-VІІІ).

Відповідно до преамбули цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Питання щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців регламентовано ст.44 Закону, зміст якою був суттєво змінений Законом України 19.09.2019 року № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі Закон № 117-IX), якій набув чинності 25.09.2019 року.

В редакції на час прийняття Закону частинами 1 та 2 ст.44 було встановлено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Законом № 117-IX у ч.1 ст.44 виключені слова "виявлення потреби у професійному навчанні"; ч.2 доповнено словами "виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення)".

Частини 3-5 ст.44 Закону України діють в первинній редакції та визначають, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Частиною 6 ст.44 Закону України №889-VІІІ в редакції на час прийняття Закону було встановлено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.

Частиною 10 ст.44 Закону України №889-VІІІ в редакції на час прийняття Закону було встановлено, що у разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону

Законом № 117-IX у ч.6 ст.44 слова "не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності" замінені словами "за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення)", а частина 10 ст.44 виключена.

Таким чином, Закон №117-IX, якій набрав чинності 25.09.2019 року, встановив фактично нові умови проходження щорічного оцінювання, а також у разі отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності встановив для державного службовця інші наслідки, які є такими, що суттєво змінюють умови проходження служби та встановив нову підставу для звільнення державного службовця.

Згідно з ч.11 Закону України №889-VІІІ в редакції на час прийняття Закону було встановлено, що Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законом №117-IX у ч.11 слова "Типовий порядок" замінити словом "Порядок".

Згідно з п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №117-IX Кабінету Міністрів України доручено у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, був затверджений постановою КМУ від 23.08.2017 року №640, а зміни у відповідності до Закону № 117-IX внесені постановою КМУ №58 від 05.02.2020 року.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт НОМЕР_1 (т.1 а.с.5). Наказом ДФСУ №401-о від 03.03.2018 року «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » скасований пп.1.1 п.1 наказу ДФСУ від 01.03.2016 року №807 «Про результати перевірки», поновлений ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ ДФС в Миколаївський області (т.1 а.с.77).

У відповідності до вимог Закону України №889-VІІІ, Типового порядку позивач 12.03.2018 року отримав завдання показників результативності та якості службової діяльності державного службовця, якій займає посаду державної служби категорії «Б» на 2018 рік (т.1 а.с.130).

Наказом від 10.12.2018 року №2409-о у відповідності до Типового порядку затверджений висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, якій займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» відносно ОСОБА_1 , за результатами оцінювання якому виставлений середній бал 3,8 (відмінна оцінка). Наведене її обґрунтування: робота проводилась ефективно з високим ступенем самостійності, ініціативності та дотриманням правил етичної поведінки, під час виконання вносились конструктивні пропозиції щодо її вдосконалення (т.1 а.с. 131-133).

27.12.2018 року ОСОБА_1 у відповідності до Типового порядку підписав завдання показників результативності та якості службової діяльності державного службовця, якій займає посаду державної служби категорії «Б» на 2019 рік (т.1 а.с.130).

Наказом ДФС від 13.12.2019 року №2026-о викладений в новій редакції Графік визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДФС за 2019 рік (т.1 а.с.118-124).

Наказом ДФС від 13.12.2019 року №2027-о затверджені у новій редакції списки державних службовців, визначення результатів виконання завдань яких провадиться у 2019 році викладений в новій редакції (т.1 а.с.125-127), у якому значиться начальник ГУ ДФС в Миколаївський області Копіца В.В.

Щодо виконання завдань складена таблиця «Результати виконання завдань службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» з відображенням досягнутого результату, а також виставлені оцінки за виконання кожного завдання. Підписано 05.12.2019 року в.о. голови ДФС Д. Гутенко. Позивач ОСОБА_1 не погодився з результатами оцінювання, про що зазначив у вказаному документі (т.1 а.с.177-181) Наведені обґрунтування оцінювання результатів виконання завдань щодо кожного пункту завдання. (т.1 а.с.175-176).

Відповідно до п.1 завданням державного службовця ОСОБА_1 визначено: забезпечення реалізації державної податкової політики; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів.

ОСОБА_1 поставлений 1 бал з 4 з наступним обґрунтуванням: завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання. Згідно з інформацією щодо виконання доведених ДФС індикативних показників доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України та надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Головним управлінням ДФС у Миколаївській області не виконано за 9 місяців 2019 року збори до зального фонду, не виконано помісячні збори до зального фонду, спеціального фонду.

Згідно з п.2 завданням державного службовця ОСОБА_1 визначено: забезпечення, в межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо недопущення корупційних, пов`язаних з корупцією або інших правопорушень у сфері службової діяльності підпорядкованими працівниками.

ОСОБА_1 поставлено 2 бала з 4 з наступним обґрунтуванням: завдання виконано, але з порушенням строку виконання; згідно з інформацією департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, направлено повідомлень та інформації до НАЗК за встановленими фактами порушень вимог Закону «Про запобігання корупції» по 21 співробітникам. Складено протоколи стосовно 13 осіб за вчинення адміністративних правопорушень. За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ст.368 КК України затримано 1 співробітника ДФС. Відкрито провадження та повідомлено підозру за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.367 КК України 1 співробітнику.

Відповідно до п.1 завданням державного службовця ОСОБА_1 визначено: здійснення повноважень керівника державної служби, керівництво реалізацією державної політики з питань управління персоналом в ГУ ДФС, здійснення добору кадрів, організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації працівників ГУ ДФС.

ОСОБА_1 поставлено 3 бала з 4 з обґрунтуванням: завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі, відсутня інформація про неповноту та\або несвоєчасність виконання завдань. Відповідно до плану підвищення кваліфікації співробітників згідно з інформацією Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Головним управлінням ДФС у Миколаївській області не виконані показники плану.

Згідно з п.2 завданням державного службовця ОСОБА_1 визначено: участь в забезпеченні єдиної інформаційної політики ДФС.

ОСОБА_1 поставлено 3 бала з 4 з наступним обґрунтуванням: завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі, відсутня інформація про неповноту та\або несвоєчасність виконання завдань. Загальна кількість проведених заходів Головним управлінням ДФС у Миколаївський області за участі представників ЗМІ нижче за середній показник ГУ по Україні, та відповідно проведено менше прес-конференцій, брифінгів, інтерв`ю та коментарів.

Відповідно до п.5 завданням державного службовця ОСОБА_1 визначено: організація та координація роботи структурних підрозділів ГУ ДФС, організація їх взаємодії з державними органами і органами місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 поставлено 3 бала з 4 з наступним обґрунтуванням: завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі, відсутня інформація про неповноту та\або несвоєчасність виконання завдань. Відсутній порядок взаємодії структурних підрозділів ГУ з органами влади та місцевого самоврядування. В той же час ГУ є окремою юридичною особою та може проводити таку взаємодію, проте не її структурні підрозділи.

Середній бал склав 2,4 ((1+2+3+3+3)/5)

Відповідно до додатку 8 Порядку позитивна оцінка виставляється при середньому балі від 2,5 до 3,64, негативна від 0 до 2,49.

З урахуванням викладеного позивачу виставлена негативна оцінка.

Наказом ГУ ДФС від 18.12.2019 року №2054-о затверджені Висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ДФС, які мають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році, зокрема вказаним наказом затверджений висновок відносно позивача ОСОБА_1 з оцінкою «негативна» (т.1 а.с.128-129)

Наказом ДФС України №2090-о від 21.12.2019 року «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 » відповідно до ч.6 ст.44 та п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» припинена державна служба та звільнено з посади начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 у зв`язку з отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році. Підставами для видання наказу зазначені: п.п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, які займають посади державної служби категорій «Б», у 2019 році, затверджений наказом ДФС від 18.12.2019 №2054-0 «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році», доповідна записка Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом від 19.12.2019 року №1435/99-99-04-05-03-18.

Також відповідно до наданих до суду документів відповідачами (т.1 а.с.146-161) судом встановлено, що на підставі запиту ДФС України від 18.10.2019 року у зв`язку з допуском начальника ГУ ДФС ОСОБА_1 . до державної таємниці здійснено Управлінням СБУ відповідну перевірку, за результатами якої розпорядженням УСБУ скасовано допуск до державної таємниці Копіци ОСОБА_8 . ОСОБА_8 . Рішення УСБУ Копица В ОСОБА_9 оскаржив до суду (справа420/7243/19).

Крім того, наказом ДФС України від 01.10.2019 року №105дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», якій підписаний в.о. голови Д. Гутенко, позивачу ОСОБА_1 оголошена догана за неналежне виконання посадових обов`язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів (т.1 а.с.142-145).

Згідно з даними автоматизованої системи суду позивач оскаржив вказаний наказ до суду (справа №420/6268/19). Рішенням суду від 24.02.2020 року визнаний протиправним та скасований наказ Державної фіскальної служби України від 01 жовтня 2019 року №105-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Рішення суду не набрала законної сили.

Згідно зі змістом рішення суду предметом дослідження були також результати позапланової тематичної перевірки стану організації роботи ГУ ДФС у Миколаївській області щодо незабезпечення начальником ГУ ДФС належної організації роботи та ефективного контролю, що призвело до недотримання вимог чинних нормативно-правових актів та наявності численних та суттєвих недоліків і порушень у діяльності структурних підрозділів ГУ ДФС у Миколаївській області, що стало підставою для дисціплінарного провадження. Суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось за відсутності беззаперечного факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Суд вважає, що наявність рішення суду по справі №420/6268/19, яке не набрало законної сили, та оцінювання позивача за результатами 2019 року, пов`язані обставинами щодо виконання своїх обов`язків позивачем, насамперед, з п.1 завдань, за яке позивачу проставлений 1 бал з 4.

При таких обставинах оцінювання позивача виконуючим обов`язки ДФС України Д. Гутенко не відповідають вимогам п.3 Порядку, яким встановлено, що оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, який вважає неможливим застосовувати по правовідносин щодо оцінювання службової діяльності позивача за 2019 рік положення Закону України №889-VІІІ зі змінами внесеними Законом № 117-IX, якій набрав чинності 25.09.2019 року.

Крім того Тимчасовий порядок, за яким проводилось оцінювання позивач, взагалі не був приведений у відповідність до вказаного Закону.

Закон №117-IX, якій набрав чинності 25.09.2019 року, встановив фактично нові умови проходження державної служби щодо щорічного оцінювання, а також інші більш негативні наслідки результатів вказаного оцінювання.

Відповідно до п.13 Порядку визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Оцінювання службової діяльності проводиться щорічно.

Завдання державні службовці на наступний рік своєї службової діяльності підписують на початку року, та є обізнаними встановленими Законом України №889-VІІІ (в первинній редакції) наслідками у разі отримання негативної оцінки, а саме, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. Крім того, державні службовці були обізнані, що вказані положення Закону захищали їх трудові права на випадок отримання негативної оцінки, яка могла бути виставлена і не об`єктивно, з урахуванням того, що відповідно до п.37 Порядку для визначення результатів виконання завдань оціночну співбесіду з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» і «В» проводить лише безпосередній керівник (спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності)).

Тобто позивач, якій 27.12.2018 року підписав завдання на 2019 рік, був обізнаний про наслідки проходження вказаного оцінювання встановленими Законом України №889-VІІІ (в первинній редакції).

Закон №117-IX, якій набрав чинності 25.09.2019 року, та якій встановив фактично нові умови проходження державної служби щодо щорічного оцінювання, а також у разі отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності встановив для державного службовця інші наслідки, які є такими, що суттєво змінюють умови проходження служби, оскільки встановлена нова підстава для звільнення державного службовця за результатами оцінювання.

При цьому Закон №117-IX не містить буть яких положень щодо наявності законних та обґрунтованих підстав звільняти державних службовців за негативну оцінку службової діяльності за період з 01.01.2019 року, яке починається з жовтня 2019 року.

Суд вважає, що вказані обставини свідчать про не якість закону.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Представники відповідачів стверджують, що позивач звільнений згідно із законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» в редакції Закон № 117-IX, якій набрав чинності 25.09.2019 року (отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності). Але при цьому не навели жодних обґрунтувань в спростування доводів позивача щодо не можливості застосування до спірних правовідносин Закону України «Про державну службу» в редакції Закон № 117-IX, якій набрав чинності 25.09.2019 року.

У п.169, п.170 рішення Європейського Суду з прав людини рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013року (остаточне 27.05.2013 року) по справі «Олександр Волков проти України» визначено, що вислів «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (див., серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), п. 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).

Отже, ця фраза передбачає, inter alia, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24 квітня 2008 року у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, п. 39). Крім того, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі «Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46, ЕСНR 2001-IX).

З урахуванням викладеного суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу ДФСУ від 18.12.2019 року №2054-0 «Про затвердження висновків щодо оцінювання службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» в частині затвердження результатів оцінювання службової діяльності начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області Копіци В.В.; визнання незаконним та скасування наказу ДФСУ №2090-0 від 21.12.2019 року про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 .

Вимоги позивача про поновлення його на посаді начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області та стягнення з Державної податкової служби України на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу починаючи з 21 грудня 2019 року до дня поновлення на роботі підлягають частковому задоволенню шляхом поновлення позивача на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області та стягнення з ДФС України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 21.12.2019 року по 30.04.2019 року. При цьому суд виходить з наступного.

Позивач наказом ДФС України №2090-0 від 21.12.2019 року звільнений з посади начальника ГУ ДФС у Миколаївській області. Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Миколаївський області знаходиться в стані припинення, проте виходячи із положень трудового законодавства незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство. Однак, така підстава у даному випадку відсутня, що підтверджується записом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, згідно якого ГУ ДФС у Миколаївській області перебуває в стані припинення.

Відповідно до ч.1,ч.5 ст.104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, позивач підлягає поновленню на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області .

За приписами ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з ДФСУ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Згідно довідки від 20.01.2020 року середньомісячна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці перед звільненням (жовтень та листопад 2019) складала 43366,61грн (а.с. 58).

Розраховуючи середньоденний заробіток позивача судом встановлено, що кількість робочих днів у жовтні 2019 року - 22, у листопаді 2019 року - 21. Таким чином середньоденний заробіток позивача складає 1008,53 грн (43366,61грн/43).

Час вимушеного прогулу з дня звільнення до прийняття рішення суду (з 21.12.2019 року по 30.04.2020 року) складає 89 робочих днів, враховуючи, що відповідно до п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників днем звільнення вважається останній день роботи.

Таким чином, стягненню з ДФСУ підлягає середня заробітна плата позивача за весь час вимушеного прогулу у сумі 89759,17грн (1008,53х89) без обов`язкових відрахувань.

У відповідності з п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області та в частині стягнення з ДФСУ на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з 21.12.2019 року по 20.01.2020 року включно за 18 робочих дня в сумі 18153,54грн без обов`язкових відрахувань.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472277), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідачів голова комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Миколаївський області Ангелов Олег Леонідович (службова адреса вул. Лягіна,6, м. Миколаїв,54001), в.о. начальника Головного управління ДПС в Миколаївський області Прокоф`єв Дмитро Ігорович (службова адреса вул. Лягіна,6, м. Миколаїв,54001), про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу – задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Державної фіскальної служби України від 18.12.2019 року №2054-0 «Про затвердження висновків щодо оцінювання службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» в частині затвердження результатів оцінювання службової діяльності начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 ; від 21.12.2019 року №2090-0 про припинення державної служби та звільнення з посади начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області з 22.12.2019 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.12.2019 року по 30.04.2020 року у розмірі 89759,17грн без обов`язкових відрахувань.

У задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області та в частині стягнення з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 18153,54грн без обов`язкових відрахувань без обов`язкових відрахувань.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.