Ухвала суду № 89035439, 04.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2020 року Справа 160/9818/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі судового засідання Прогонній В.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Довгуль В.В.

розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740, податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2016 року №7149-17, сформовані Державною податковою інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 листопада 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

На підставі ухвали суду від 13.12.2019 здійснено перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 січня 2020 року о 14:30 год.

У судовому засіданні оголошена перерва до 05.02.2020 до 11:00 год.

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/9818/19 на 30 днів до 12.03.2020 та оголошено в підготовчому засіданні перерву до 19.02.2020 до 09 год. 45 хв.

19 лютого 2020 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вказано, що 22 квітня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи №804/5601/17 він дізнався про те, що відносно ОСОБА_1 проведено фактичну перевірку, за результатами якої прийнято рішення №00007740 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 000,00 грн., та 06.12.2016 сформовано податкову вимогу форми Ф №7149-17 на суму податкового боргу 17 000,00 грн. Зважаючи, що позивач від податкового органу не отримував вказані рішення, про порушення своїх прав, свобод та інтересів він дізнався 22.04.2019.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у поновленні строків звернення до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, при вирішенні питання щодо заявленого клопотання, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Частинами 3, 4 статті 122 КАС України закріплено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із вимогами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, податкова вимога може мати місце лише у випадку існування податкового боргу, тобто узгодженого грошового зобов`язання.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а саме, протягом 1095 днів.

Водночас, дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження.

Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків оскаржуються в судовому порядку у шестимісячний строк для звернення до суду за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що про обставини винесення рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740 та податкової вимоги форми «Ф» від 06.12.2016 року №7149-17 позивачу стало відомо після ознайомлення 19.04.2019 із матеріалами адміністративної справи №804/5601/17 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви від 19.04.2019.

Тобто, з цієї дати слід здійснювати відлік строку, протягом якого особа мала право звернутись до суду із позовом про захист своїх прав та інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, із позовом про скасування податкової вимоги форми «Ф» від 06.12.2016 року №7149-17 та рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.10.2019, тобто, в строки, встановлені як нормами Податкового кодексу України, так і частиною 2 статті 122 КАС України.

На підставі викладеного, суд вбачає підстави для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись статтями 122, 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду – задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740 та податкової вимоги форми «Ф» від 06.12.2016 року №7149-17.

Ухвала набирає законної сили згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева