Рішення № 89035438, 06.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року Справа № 160/9818/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740, податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2016 року №7149-17, сформовані Державною податковою інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час припинення підприємницької діяльності позивач дізнався, що відносно нього податковим органом прийнято рішення про застосування штрафу. Так, 30.08.2016 відповідачем була проведена фактична перевірка кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , результати якої відображені в акті фактичної перевірки №2522/04-61-40-0/ НОМЕР_1 від 31.08.2016. На підставі висновків даного акту перевірки відповідачем 26 жовтня 2016 року було прийнято рішення №00007740 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 000,00 грн., та 06.12.2016 сформовано податкову вимогу форми Ф №7149-17 на суму податкового боргу – 17000,00 грн. Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №804/5601/17 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ФОП ОСОБА_1 , третя особа: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була стягнута з відповідача заборгованість у розмірі 17 000,00 грн. Позивач вважає рішення про застосування фінансових санкцій та податкову вимогу протиправними, оскільки під час проведення фактичної перевірки відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було встановлено та підтверджено належними доказами, що саме позивач здійснює господарську діяльність в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Також зауважив, що акт фактичної перевірки не було надіслано позивачу, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості надати свої зауваження. Вважає, що дані обставини свідчать про неправомірність спірних рішень та є підставою для їх скасування.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 листопада 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що податковий борг позивача по адміністративним штрафам та штрафним санкціям порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань, нарахованих на підставі акта перевірки №2522/04-61-40-0/ НОМЕР_1 від 31.08.2016 згідно рішення про застосування фінансових санкцій №0000774000 від 26.10.2016 (порушення абз.5 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і кодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів») в сумі 1 7000,00 грн. У зв`язку з несплатою суми податкового боргу, контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 06.12.2016 №7149-17, яка була вручена 20.01.2017. Також вказав, що постановою суду у справі №804/5601/17, яка набрала законної сили, підтверджено, що податкова вимога є законною. За таких обставина відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі ухвали суду від 13.12.2019 здійснено перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 січня 2020 року о 14:30 год.

У судовому засіданні оголошена перерва до 05.02.2020 до 11:00 год.

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/9818/19 на 30 днів до 12.03.2020 та оголошено в підготовчому засіданні перерву до 19.02.2020 до 09 год. 45 хв.

19 лютого 2020 року розгляд справи було відкладено до 04.03.2020 до 14:00 год.

04 березня 2020 року у судовому засіданні ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 04.03.2020 року клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду задоволено.

04 березня 2020 року ухвалою суду провадження у справі було зупинено до 06.04.2020.

Крім того, у судовому засіданні виникла необхідність про витребування із архіву суду адміністративної справи №804/5601/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа – Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в сумі 17 000 грн., яка виникла на підставі рішення про застосування фінансових санкцій №0000774000 від 26.10.2016.

Однак, станом на 04.03.2020 адміністративна справа №804/5601/17 перебувала у суді апеляційної інстанції та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду провадження у справі №804/5601/17 було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №160/9818/19.

На підставі ухвали суду від 06.04.2020 провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 06 квітня 2020 року о 12 год. 00 хв.

Сторони у судове засідання 06.04.2020 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Суд зазначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

За приписами статті 193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 02.10.2013 та 31.08.2018 позивач припинив свою діяльність.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є: Код КВЕД 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку; Код КВЕД 85.59 Інші види освіти, н. в. і. у.; Код КВЕД 88.10 Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів; Код КВЕД 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н. в. і. у.; Код КВЕД 95.12 Ремонт обладнання зв`язку; Код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у. (основний); Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; Код КВЕД 74.30 Надання послуг перекладу; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

Відповідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.3, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України у зв`язку з отриманням в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ від 29.08.2016 №644 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», відповідно до якого наказано організувати проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного наказу були оформлені направлення на перевірку від 29.06.2016 №000317 та №000318.

Копія наказу та направлення були пред`явлені продавцю ОСОБА_2 , що підтверджується її підписом.

За результатом проведення фактичної перевірки було складено акт №2522/04-61-40-0/ НОМЕР_1 від 31.08.2016, в якому зазначено, що в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .. Також в даному акті зазначено, що в ході фактичної перевірки було встановлено, що позивач у порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пиво) без ліцензії.

До вказаного акту додано два додатки: пояснення продавця ОСОБА_2 (додаток №1), опис підакцизних товарів (додаток №2).

Згідно з поясненнями ОСОБА_3 , продавець продала 1 пляшку пива «Туборг» за ціною 16 грн. В кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснює діяльність приватний підприємець ОСОБА_1 .

У додатку №1 здійснено опис підакцизних товарів (пиво), які знаходились в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з відмовою продавця ОСОБА_2 підписати акт перевірки, посадовими особами податкового органу складено акт №261/04-61-40-0/ НОМЕР_1 відмови від підписання акта перевірки.

На підставі акту фактичної перевірки №2522/04-61-40-0/ НОМЕР_1 від 31.08.2016 у зв`язку з встановленням факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) без наявності відповідної ліцензії до ФОП ОСОБА_1 згідно з абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у сумі 17 000,00 грн.

Вказане рішення було направлено на адресу позивача ( АДРЕСА_2 та отримано позивачем 04.11.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого залучена до матеріалів справи.

У зв`язку з несплатою суми податкового боргу, контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2016 №7149-17 на загальну суму податкового боргу – 17000,00 грн., однак до податкового органу повернувся конверт із відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання» (копія знаходиться в матеріалах справи).

Вважаючи рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 №0007740 та податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2016 №7149-17 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), контролюючі органі мають право проводити, зокрема, відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

За змістом пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності визначених обставин.

Сторонами не заперечуються підстави проведення фактичної перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Згідно з пунктом 80.10 статті 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що копія наказу та направлення були пред`явлені продавцю ОСОБА_2 , яка перебувала на момент перевірки у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, з матеріалів перевірки вбачається, що під час проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу не було встановлено факту того, що саме ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність за вищевказаною адресою (документи, що підтверджують право власності або право користування кіоском за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні). Не відображено в акті перевірки і ті обставини, хто являється власником виявлених алкогольних напоїв та наявність у їх фактичного власника ліцензії на продаж алкогольних напоїв. відповідних дозволів на продаж підакцизних товарів.

Відповідачем в ході розгляду справи не було надано належних доказів, які свідчили б про те, що між продавцем ОСОБА_2 та позивачем були оформлені трудові відносини, а в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які документи, які б могли вказувати на причетність ФОП ОСОБА_1 до продажу у цьому кіоску алкогольних напоїв без відповідної ліцензії.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначено Законом України №481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР).

Частиною першою статті 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (стаття 17 Закону №481/95-ВР).

Приписами частини 12 статті 15 розділу IV Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 розділу Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З аналізу вказаних норм слідує, що притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР може мати місце за наявності двох умов: здійснення таким суб`єктом господарювання за місцем проведення перевірки роздрібної торгівлі алкогольними напоями та відсутність у нього ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Однак, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не надано жодного належного доказу здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності на об`єкті, що перевірявся відповідачем, - торгівельному кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, позивач заперечує здійснення ним господарської діяльності за зазначеною в акті перевірки адресою.

Також суд відмічає, що у наказі про призначенні фактичної перевірки, а також у спірному рішенні про застосування фінансових санкцій відсутня будь-яке посилання на приналежність позивача до вказаної торгівельної точки.

Єдиним доказом, що в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність саме позивач - були показання реалізатора кіоску – ОСОБА_2 .

Однак, відповідачем під час перевірки не досліджено та не надано до суду доказів того, що особа, яка здійснювала продаж алкогольних напоїв в приміщенні, розташованому за вищевказаною адресою, перебувала у трудових відносинах з позивачем або наявні цивільно-правові договори з реалізатором, або будь-яких інших документальних підтверджень щодо наявності між позивачем та вказаною особою будь-яких інших домовленостей, змови тощо про реалізацію алкогольної продукції з торгівельних кіосків (кіоску), які належать позивачу.

Тобто, доказів перебування позивача у трудових відносинах з продавцем ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача згідно коду КВЕД 63.99 є надання інших інформаційних послуг.

При цьому, жоден з інших видів діяльності позивача не відноситься до роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах напоями та тютюновими виробами.

Крім того, з податкової декларації платника єдиного податку за III квартал 2016 року від 19.01.2016 вбачається, що позивач не здійснював господарську діяльність на період проведення перевірки, оскільки ним задекларовано нульові показники.

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставини здійснення торгівельної діяльності ФОП ОСОБА_1 у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та факт наявності трудових або цивільно-правових відносин між позивачем та ОСОБА_2 , яка здійснювала незаконну реалізацію алкогольних напоїв без отримання ліцензії.

З огляду на викладене, позивач не може бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, встановлені в ході фактичної перевірки.

Щодо постанови у справі № 804/5601/17 від 05.12.2017, суд зазначає, що у даній справі судом не досліджувались обставини, результати та висновки фактичної перевірки, за результатами якої прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 №0007740, та як наслідок сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2016 року №7149-17, а лише встановлено, що у зв`язку з несплатою сум податкового боргу, контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 06.12.2016 року №7149-17 на загальну суму податкового боргу. Податкова вимога вручена 20.01.2017 року.

При цьому, суд враховує, що вказане судове рішення прийнято без участі ФОП ОСОБА_1 , оскільки на адресу суду повернулись конверти з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», що з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.10.2019 року по справі № 640/21350/18, не вважається належним доказом інформування позивача про наявність вказаного рішення.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Як зазначено вище, відповідачем не доведено, що ФОП ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, встановленого в ході фактичної перевірки, оскільки не було підтверджено, що він здійснює господарську діяльність у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740 прийнято з порушенням положень, встановлених пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України, тобто є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податковою повідомлення-рішення.

Враховуючи, що рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740 є протиправним, підлягає скасуванню і податкова вимога форми «Ф» від 06.12.2016 року №7149-17.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановлені фактичні обставини, за яких відповідачем виявлено порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з боку позивача, суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, та не довів правомірності прийнятих рішень.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; іпн НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740 та податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2016 року №7149-17, сформовані Державною податковою інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева