Рішення № 89030595, 24.04.2020, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/337/20

провадження № 2/694/209/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

24.04.2020 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сакун Д.І. розглянувши в приміщенні суду м. Звенигородка, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 , Орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Озірнянської сільської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд: визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими що втратили право користування будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона, та третя особа ОСОБА_6 є власниками будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 по Ѕ частині кожен. В даному будинку позивачка в січні 2018р. зареєструвала свою доньку від першого шлюбу ОСОБА_2 та її дітей (онуків позивачки) - ОСОБА_3 , 2000р.н., ОСОБА_4 , 2001р.н., ОСОБА_5 , 2009р.н. Проте, ані онуки, ані донька позивачки жодного дня в будинку не проживали, не сплачували комунальні платежі, витрати по утриманню будинку не несли. Оскільки відповідачі в даному будинку не проживають і їх місцезнаходження позивачці не відоме, то вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також заявку на отримання процесуальних документів в електронній формі.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачам за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, які вони не отримали у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи.

Відповідачі повідомлялися про дату та час судового засідання шляхом подання відповідного оголошення на офіційному сайті Звенигородського районного суду, однак заяву про участь у судовому засіданні не подали, відзиву на позовну заяву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надіслали.

Третя особа Орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Озірнянської сільської ради проти задоволення позову не заперечувала, подала заяву про розгляд справи без участі її представника.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до договору дарування будинку від 09.11.2001р. ОСОБА_1 є власницею Ѕ частини будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Власником іншої Ѕ частини будинку є ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 12.12.1990р.

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 12.03.2020р. склад сім`ї уповноваженого власника ОСОБА_1 , що проживають у будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , складає: ОСОБА_6 (чоловік), ОСОБА_7 (син), ОСОБА_8 (син), ОСОБА_2 (дочка), ОСОБА_3 (внучка), ОСОБА_4 (внук), ОСОБА_5 (внук).

Згідно акту обстеження житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 від 12.03.2020р. ОСОБА_2 , 1984р.н. та її діти - ОСОБА_3 , 2000р.н., ОСОБА_4 , 2001р.н., ОСОБА_5 , 2009р.н., зареєстровані у даному будинку, але не проживають з січня 2018р.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України та Житловим Кодексом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійснені.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

В силу ст. 160 СК України місце проживання дитини визначається по місцю проживання батьків.

Малолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання малолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для малолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.

Малолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.

Отже, системний аналіз цивільного та житлового законодавства дає підстави вважати, що малолітня дитина не може бути самостійним відповідачем за позовом про визнання її такою, що втратила права користування житлом, та зберігає або втрачає таке право автоматично разом з батьками.

Інтереси дитини даним рішенням не порушуються з огляду на те, що малолітній ОСОБА_5 , 2009р.н. у спірному домоволодінні не проживає. Залишення малолітньої дитини зареєстрованої в спірному будинку суперечитиме ст. 9 Конвенції про права дитини та ст. 160 СК України.

Виходячи з цього, необхідно зазначити наступне: оскільки, вказаний будинок не є місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 , 1984р.н. , що встановлено судом, то зазначений будинок і не може бути місцем проживання малолітнього ОСОБА_5 , 2009р.н., тому його можливо визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Враховуючи викладене суд вважає, позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 , 1984р.н., ОСОБА_3 , 2000р.н., ОСОБА_4 , 2001р.н., ОСОБА_5 , 2009р.н.,. такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком що розташований за адресою АДРЕСА_1 доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також мають бути присудженні понесенні останнім витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Оскільки, позивач, як потерпіла від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, звільнена від сплати судового збору, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір за вимоги немайнового характеру у сумі 840,80 грн. необхідно стягнути із відповідачів на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 9, 71-72 ЖК України, ст. ст. 4, 12, 81, 141, 223, 258-260, 280 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 , Орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Озірнянської сільської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими що втратили право користування будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (Отримувач коштів УК у Звен.р-н/Звенигород.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37864724, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA218999980313191206000023100, Код класифікації доходів бюджету 22030101).

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резулютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84,170,178,179,180,181,185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390,393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання зави про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення підписане 24.04.2020.

Суддя Д.І. Сакун