Ухвала суду № 89029670, 30.04.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3164/16-а

Номер провадження 6-а/623/12/2020

УХВАЛА

іменем України

30 квітня 2020 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого – судді: Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Костенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм заяву представника Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заяву представника Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Заява вмотивована тим, що 17 січня 2017 року постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності особі, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оформлене пунктом 16 протоколу № 86 від 07.10.2016 року.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо відмови у прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язано Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення в строк до 17.07. 2017 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 року по справі № 623/3164/16-а апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишено без задоволення. Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.01.2017 року по справі № 623/3164/16-а - залишено без змін.

На виконання вказаної вище постанови комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення про скасування попереднього рішення та призначення одноразової грошової допомоги. В свою чергу, військовим комісаром Харківського обласного військового комісаріату видано наказ ( з основної діяльності) № 264 від 30.05.2017 року про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Приватбанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 на картковий рахунок НОМЕР_2 в сумі 243600 грн. В подальшому одноразова і повністю Міністерством оборони , через Харківський військовий комісаріат, були виплачені кошти в сумі 243600 грн. на користь ОСОБА_1 на його картковий рахунок.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року по справі № 623/3164/16-а ( № К/9901/24048/18) касаційна скарга Міністерства оборони задоволена. Судом касаційної інстанції скасовано постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.01.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 року . Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

З урахуванням викладеного, просить суд задовольнити заяву про поворот виконання рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України стягнуту з останнього за скасованим судовим рішенням суму в розмірі 243600 грн.

Представник позивача черезканццелярію суду надав пояснення,в яких заперечував проти заяви.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15.12.2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Таким чином, розгляд зазначеної адміністративної справи має здійснюватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року.

Правовідносини з повороту виконання судових рішень визначені ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, зокрема, якщо він відмовляє в позові повністю. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Частина дев`ята зазначеної статті встановлює, що суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 січня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності особі, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оформлене пунктом 16 протоколу № 86 від 07.10.2016 року.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо відмови у прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язано Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення в строк до 17.07. 2017 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 року по справі № 623/3164/16-а апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишено без задоволення. Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.01.2017 року по справі № 623/3164/16-а - залишено без змін.

12 травня 2017 року на адресу представника позивача адвоката Летючого В.П. надіслано копію постанову, ухвали ХААС та виконавчий лист.

Із копії платіжного доручення № 866 від 01 червня 2017 року Харківській обласний комісаріат на виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 січня 2017 року здійснив виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в сумі 243600,00 грн.

У подальшому, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року по справі № 623/3164/16-а ( № К/9901/24048/18) касаційна скарга Міністерства оборони задоволена. Судом касаційної інстанції скасовано постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.01.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 року . Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Судом встановлено, що у зазначеній постанові суд вказав, що оскільки позивач не надав документи, які свідчать про обставини поранення, а доданий до заяви про призначення одноразової грошової допомоги витяг з протоколу засідання Центральної військово – лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.12.2012 року № 2392 таких даних не містять, та за таких обставин відповідач правильно прийняв рішення про повернення наданих документів позивачу для доопрацювання, а висновки судів щодо підтвердження позивачем права на отримання спірної одноразової грошової допомоги зроблені за відсутності усіх даних щодо обставин поранення позивача є передчасними.

Положеннями пунктів 3, 4 частини першої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані ст.381 КАС України.

Відповідно до ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Предметом судового дослідження з приводу можливості застосування до спірних правовідносин правового інституту повороту виконання судового рішення у випадку його скасування є питання правової природи одноразової грошової допомоги, що виплачується військовослужбовцю у зв`язку з настанням інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві ", зокрема з`ясуванню підлягає питання чи поширюються на вказану допомогу приписи статті 381 КАС України.

Зі змісту зазначеної вище правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Отже, одноразова грошова допомога за своєю правовою природою відноситься до разових платежів, виплачується з Державного бюджету України, при цьому має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. Тобто така виплата фактично належить до іншого грошового утримання у відносинах публічної (військової) служби, позаяк право на її отримання безпосередньо виникає внаслідок реалізації військовослужбовцем конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та компенсації втраченого внаслідок цього здоров`я (отримання інвалідності, а в деяких випадках і втрати життя).

За таких обставин, суд вважає, що на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України.

Як вже зазначалося раніше, згідно цієї норми не допускається поворот виконання судових рішень у вище зазначеній категорії справ за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Суд звертає увагу, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 4 квітня 2018 року у справі № 2а-9320/11/0308.

В матеріалах справи відсутні та заявником не надані відомості на підтвердження того, що скасована постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 січня 2017 року та скасована ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 623/3164/16-а від 04 квітня 2017 була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у даній справі обґрунтована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.

Отже, суд вважає, що заява відповідача про поворот виконання рішення у справі № 623/3164/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями статей 52, 241, 243, 248, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк