Ухвала суду № 89021690, 30.04.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/15/20

УХВАЛА

30 квітня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі - Бойко А.А.,

за участю: прокурора- Лащука В.М.,

захисника- Жовміра О.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та усне клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 26.11.2019 в ЄРДР за №12019020100001045 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч.2 ст. 186 КК України,-

УСТАНОВИВ:

З 03.01.2020 у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді дане кримінальне провадження.

В даному судовому засіданні прокурор Лащук В.М. подав суду письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки такий строк стікає, та ті ризики які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали, а саме –обвинувачений ОСОБА_1 , на час затримання не працював, є раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не зняти і та непогашені у встановленому законом порядку; ОСОБА_1 не має сім`ї, утриманців , отже не має соціально стримуючих факторів, тому вважає, що останній може переховуватися від суду, вчинити незаконний вплив на потерпілого , свідків, які ще недопитані в судовому засіданні , а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 , заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що він не має наміру переховуватися від суду , а також вчиняти інші злочини; він має постійне місце проживання на час затримання неофіційно, але працював, буде за викликами з`являтися до суду; вину в даному злочині не визнає, не розуміє взагалі за що він затриманий.

Захисник Жовмір О.В. підтримав позицію обвинуваченого, суду зазначив, що вважає що наведені прокурором ризики є його припущенням; обвинувачений має постійне місце проживання, на час затримання фактично працював, очевидців крім потерпілого по даному провадженню не має, тому вважає , що цілодобовий домашній арешт може забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого у якого не буде фізичної можливості впливати на потерпілого, свідків. Тому просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши клопотання прокурора, захисника, міркування обвинуваченого суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а усне клопотання захисника- не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п. п.2,4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд, вважає, що наразі існує ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 є раніше неоднократна судимою особою за вчинення умисних корисливих злочинів , хоча має постійне місце проживання на території Вінницького району, але не одружений, не має сім`ї, утриманців, на час затримання офіційно не працював. Отже суд вважає , що обвинувачений не має на волі соціально струмуючих факторів; також ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого умисного корисливого злочину , на даний час судовий розгляд даного провадження вже розпочатий, але в суді не заслухані покази потерпілого, свідків , тому суд вважає, що наразі існують та не відпали ризики: незаконного впливу ОСОБА_1 на потерпілого, свідків, з метою зміни їх показів у суді; вчиненням ним іншого кримінального правопорушення, а також переховування ним від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тому , не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, суд вважає за доцільне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 28.06.2020 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника Жовміра О.В ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки захисником не надано суду належних та допустимих доказів у спростовування наявності наведених ризиків прокурором.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1» , а саме – по 28.06.2020, включно.

Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1»,- для відому.

У задоволені усного клопотання захисника Жовміра Олександра Васильовича про зміну запобіжного заході- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду , шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів: обвинуваченим- з дня отримання копії цієї ухвали ; іншими учасниками - з дня проголошення ухвали.

Об`явити перерву в судовому засіданні до 16.06.2020 о 14.00 годині, у зв`язку з неявкою потерпілого ОСОБА_4 та захисника Присяжнюка О.Г.

Повна ухвала суду проголошена 30.04.2020 о 14.50 годині.

Суддя: О.Б. Саєнко