Ухвала суду № 89020437, 24.04.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3238/20

Провадження № 1-кс/461/2558/20

УХВАЛА

Іменем України

24.04.2020 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Собко В.В.

прокурора Потупи І.Я.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Доль Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Сеньківа Н.Т. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Львів, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , розведеному, не працює

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУ НП у Львівській області Сеньків Н.Т. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У разі визначення застави, її розмірі встановити не менше 273000 гривень, а також покласти обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України, а саме: - прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; - не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, зокрема із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, а також з іншими підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали обґрунтована підозра останнього у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти раніше розпочате, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (у тому числі речі та предмети, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів), незаконно впливати на свідків, вчиненого кримінального правопорушення, (зокрема свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інших осіб, яким відомі обставини незаконного придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній відноситься до категорії тяжких злочинів у сфері обігу особливо небезпечних наркотичних засобів, заборонених в обігу, направлене проти здоров`я нації, вчинено умисно, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, відтак порушує основоположні цінності суспільства, а тому жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Крім того, при визначенні суми застави відповідно до вимог ст. 182 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий просить врахувати те, що згідно інформації, вартість вилучених в ході проведення обшуків 23.04.2020 наркотичних засобів на чорному ринку становить близько 400 000 гривень. Окрім цього, в ході НСРД встановлено, що організована ОСОБА_5 , злочинна группа в складі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 здійснювала свою незаконну діяльність з орендованої приватної квартири за адресою: АДРЕСА_2 з якої фактично приховано здійснювався збут наркотичних засобів. Вказані обставини свідчать про доступ ОСОБА_7 Т.М ОСОБА_8 до значного обороту наркотичних засобів та відповідно отримання значного обсягу виручених коштів від даної злочинної діяльності. За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_1 , необхідно встановити у розмірі 273 000 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України. Саме такий розмір застави та покладення указаних вище обов`язків забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра не обґрунтована. Просив врахувати, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має на утриманні батька, який хворіє та маму, яка не має інших засобів для існування. Просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного арешту.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України і воно отримано підозрюваним 23.04.2020. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Встановлено, що 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, висновками Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №13/186 від 24.02.2020, №13/556 від 30.03.2020; протоколами ідентифікації та огляду грошових коштів від 29 січня 2020 року, 21 березня 2020 року; протоколом огляду (добровільної видачі товару) від 29 січня 2020, 21 березня 2020 року, 23 квітня 2020 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 30 січня 2020 року, 21 березня 2020 року; протоколом допиту від 27 січня 2020 року; протоколами за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 05 лютого 2020 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 29 січня 2020 року; протоколом допиту та додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 11 березня 2020 року та від 21 березня 2020 року; протоколом обшуку від 23 квітня 2020 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 квітня 2020 року.

Надані стороною обвинувачення факти та обставини є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Вказане узгоджується з положеннями ЄСПЛ, відповідно до яких повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення "Мамедов проти Азербайджану" і рішення "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства"), що має місце в даному випадку.

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Суд встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризику переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування або суду з огляду та наступне.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). ОСОБА_1 не одружений, не працює, має постійне місце проживання, має на утриманні батьків, які перебувають на його утриманні, тобто має міцні соціальні зв`язки. Водночас, він підозрюється у вчинення тяжкого злочину, у разі визнання винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що може стимулювати підозрюваного до втечі.

Слідчим доведена наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти свою злочинну діяльність, оскільки офіційно не працює, не має постійного джерела доходу. Із змісту клопотання вбачається, що дії ОСОБА_1 мають системний характер, а тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику переховування від органу досудового розслідування або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину без застосування насильства, суд вважає за можливе призначити заставу.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначений у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Між тим частиною 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно..

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави суд враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно. Тому з врахуванням вимог законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160,00 грн.

Слідчий визначивши у клопотанні заставу в сумі 273 000 грн., не навів підстави, яку він вважає виключною, та яка давала б можливість слідчому судді вийти за межі вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України і визначити такий розмір застави.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 20 червня 2020 року включно покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Сеньківа Н.Т. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 20 червня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в сумі 168160 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, ЄДРПОУ 26306742.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 20 червня 2020 року включно покласти на нього наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинуваченя, зокрема із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у данному кримінальному провадженні, а також з іншими підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя В.Є.Радченко