Ухвала суду № 89019491, 28.04.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 326/507/20

1-кп/310/542/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

суддів Білоусової О.М. та Кошевої О.А.,

при секретарі Уставицькій Н.М.,

з а участі прокурора Федорченка К.В.,

захисників Казімірчука Є.В., Єременка Р.С.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080340000046 від 03 лютого 2020 року стосовно:

- ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України,

- ОСОБА_2 . обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 353 КК України,

- ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 127 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

27.04.2020 року з Приморського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080340000046 від 03.02.2020 року за обвинуваченням: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 353 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 127 КК України, для розгляду за підсудністю відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду від 13 квітня 2020 року.

Прокурор у судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду, вважав, що обвинувальний акт складено із дотриманням вимог ст. 291 КПК України.

Крім того, надав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк тримання під вартою спливає 30.04.2020 року, а ризики передбачені п. п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України є наявними та не відпали, а саме, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, немає постійного місця роботи, мешкає не за місцем реєстрації, вчинив злочин в присутності інших осіб, та мав факт вчинення впливу на свідків шляхом його залякування.

Крім того, надав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки строк домашнього арешту спливає 03 травня 2020 року, а ризики передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України є наявним та не відпали, а саме, обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, на теперішній час не працевлаштовані, не мають постійного джерела доходів та стійких соціальних зв`язків. Крім того у підозрюваних ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була спроба залякування свідка ОСОБА_5 , який є очевидцем вчинення злочинів відносно ОСОБА_4 , безпосередньо після їх вчинення.

В судовому засіданні прокурор свої клопотання підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , захисники Казімірчук Є.В. та ОСОБА_6 , а також потерпілий ОСОБА_4 щодо призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Єременко Р.С. заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Захисник пояснив, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора, не доведені, ґрунтуються на припущеннях.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Казімірчук Є.В. також заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що ОСОБА_2 проживає сам, має батька, який після інсульту, вважають клопотання прокурора безпідставним.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що має малолітню дитину, через що у нього може з`явитися необхідність вийти в аптеку, лікарню.

Потерпілий заперечував проти задоволення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим строку запобіжних заходів.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілого, дослідивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Бердянському міськрайонному суду Запорізької області. Обвинувальний акт складено із дотриманням вимог ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження на підставі ч. 2 ст. 27 КПК України підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілого.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів приходить до наступного висновку.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, та в подальшому було продовжено його дію ухвалою слідчого судді. Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 30 квітня 2020р.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, були встановлені на стадії досудового розслідування.

Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу має перевірити чи не зменшилися на цій стадії судового розгляду встановлені раніше ризики.

Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії обрання запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, зокрема соціальні зв`язки, дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбачені п.п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та дійсними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , колегія суддів враховує підвищену соціальну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину, ризики ухилення від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років та, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, має можливість ухилитися від суду, крім того, перебуваючи на волі та будучи обізнаним про місце проживання потерпілого та свідка, матиме реальну можливість шляхом застосування насильства або погрози його застосування вчинити вплив на них з метою уникнення покарання та спонукати їх до надання свідчень на його користь, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 оскільки саме цей вид запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , колегія суддів, приходить до наступного висновку.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_2 слідчим суддею Приморського районного суду Запорізької області обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною йому залишати місце свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком до 03 травня 2020 року включно. Покладено на ОСОБА_2 наступні обов`язки: з`являтися за викликом слідчого, прокурора, суду для проведення з ним слідчих та процесуальних дій; не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 колегія суддів враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – можливість переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тому, усвідомлюючи, що в разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, він може з метою уникнення відбуття покарання переховуватись, а також будучи обізнаним про місце проживання потерпілого та свідка, матиме реальну можливість незаконно впливати на них, з метою уникнення покарання та спонукати їх до надання свідчень на його користь.

З моменту обрання обвинуваченому ОСОБА_2 домашнього арешту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженнями, встановленими під час обрання запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_2 та тяжкості інкримінованого йому діяння, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду кримінального провадження і запобігання уникнення правосуддя, колегія суддів вважає доцільним продовжити строк домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 на два місяці, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_3 слідчим суддею Приморського районного суду Запорізької області обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною йому залишати місце свого проживання: АДРЕСА_2 , в нічний час доби з 21-00 год. до 07-00 год., строком до 03 травня 2020 року включно. Покладено на ОСОБА_3 наступні обов`язки: з`являтися за викликом до слідчого, прокурора, суду утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , який є його співучасником у вчиненні злочину, свідком ОСОБА_5 , або ж спілкуватися з вказаними особами в межах кримінального провадження під контролем слідчого ,прокурора чи суду.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 колегія суддів враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – можливість переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тому, усвідомлюючи, що в разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, він може з метою уникнення відбуття покарання переховуватись, а також будучи обізнаним про місце проживання потерпілого та свідка, матиме реальну можливість незаконно впливати на них, з метою уникнення покарання та спонукати їх до надання свідчень на його користь.

З моменту обрання обвинуваченому ОСОБА_3 домашнього арешту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженнями, встановленими під час обрання запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_3 та тяжкості інкримінованого йому діяння, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду кримінального провадження і запобігання уникнення правосуддя, колегія суддів вважає доцільним продовжити строк домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на два місяці, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

Клопотань від учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів не надійшло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 199, 201, 314-317 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Призначити до судового розгляду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 353 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 127 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на 14.00 год. 07 травня 2020 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів у складі трьох професійних суддів: головуючого судді Дністрян О.М., суддів Білоусової О.М. та Кошевої О.М.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим – задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 – залишити без змін та продовжити його дію на 60 (шістдесят) днів, строком до 26 червня 2020 року включно.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого фактичного проживання, з визначеними обов`язками, обвинуваченому ОСОБА_2 – продовжити на 2 (два) місяці, до 28 червня 2020 року включно.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання в період з 21-00 години до 07-00 години, з визначеними обов`язками, обвинуваченому ОСОБА_3 – продовжити на 2 (два) місяці, до 28 червня 2020 року включно.

Копію ухвали надіслати до ДУ "Вільнянська установа виконання покарань №11", до Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області та вручити обвинуваченим.

У судове засідання викликати прокурора, захисників, потерпілого, обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доставити конвоєм обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді: О.М. Дністрян

О.М. Білоусова

О.А. Кошева