Ухвала суду № 89019177, 29.04.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 3 Справа № 303/1403/20

Провадження №1-кп/303/349/20

Номер рядка статистичного звіту 93

Ухвала

29 квітня 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

секретар Цульба О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Ужгород, мешканця АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, громадянина України, раніше судимого,

- обвинуваченого за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 15 – частини 2 статті 185, частиною 2 статті 15 – частини 2 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора Сінкіна Ю.В.

захисника Стегура Н.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070040002674 відносно стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 15 – частини 2 статті 185, частиною 2 статті 15 – частини 2 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України.

У судовому засіданні прокурор Сінкін Ю.В. звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання стосовно ОСОБА_1 мотивоване тим, що він обвинувачується у вченні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, так-як під час досудового розслідування він неодноразово не з`являвся на виклики до слідчого відділу Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, у зв`язку з чим був оголошений у розшук. ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неодноразово притягався докримінальної відповідальності.

Вищенаведене негативно характеризує ОСОБА_1 , як суспільно-небезпечну особу, схильну продовжувати злочинну діяльність.

Таким чином, прокурор просив задоволити клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . Обвинувачений та його захисник Стегура Н.Р. заперечили проти задоволення клопотання прокурора стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши наданий суду обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань

2 із 3

суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Також суд ураховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 15 – частини 2 статті 185, частиною 2 статті 15 – частини 2 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке визначено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 04 до 06 років.

Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).

Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції

невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

При застосуванні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив у тому числі наявність ризиків передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, на які покликається прокурор в обґрунтуванні клопотання про обрання запобіжного заходу на стадії підготовчого судового засідання, а саме ризиків можливості обвинуваченого переховуватись від органів

3 із 3

досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, суд враховує суворість можливого призначеного покарання, тільки при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно. Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може оцінюватися з виключно з точки зору тяжкості злочину. Тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства.

Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Одночасно суд зазначає, що своїм рішенням Конституційний Суд України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі № 3-208/2018(2402/18) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 2 статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 331,369 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 27 червня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення, а обвинувачений, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

ОСОБА_2 О.І. Маргитич