Рішення № 89018894, 21.04.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1405/17

Провадження № 2/266/41/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого – судді Д`яченко Д.О.,

за участі секретаря судового засідання – Сологуб Т.В.,

представника позивача – Дегтярьова Є.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 20.06.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № MRTG-000000013409, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 38500,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно в строки, визначені умовами договору, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитом, за відсотками. Оскільки відповідач не виконав умови договору станом на 07.03.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 33711,23 доларів США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом – 26468,00 доларів США, суми заборгованості за відсотками – 7243,23 доларів США, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також просив стягнути судовий збір у розмірі 13716,03 гривень.

Відповідно до ухвали суду від 18.04.2017 року по справі відкрито провадження, призначено до судового розгляду відповідно до вимог ЦПК України, який діяв на час звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року провадження по справі було поновлено після експертизи, вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про заміну сторони правонаступником задоволено, замінено позивача у цивільній справі №266/1405/17 (провадження №2/266/41/20) за позовом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", його правонаступником Акціонерним товариством "Альфа-Банк".

Позивачу вручена копія ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засідання підтримав доводи позову з підстав зазначених у ньому, наполягав на задоволенні позовних вимог. В подальшому звернувся до суду із заявою, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог, на підставі наявних доказів в матеріалах справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 , яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, звернулась до суду із клопотанням, в якому просила проводити розгляд справи за відсутності відповідача та представника, проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на правову позицію сторони відповідача, яка викладена у запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Так представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, скористалися своїм право на подачу відзиву. В обґрунтування своїх заперечень посилалась на те, що відповідач ОСОБА_1 не визнає позов банку в повному обсязі, вважає його необґрунтованим та безпідставним з наступних підстав. Так на думку відповідача вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань з посиланням на копію договору, наданий до суду позивачем, як на належний та допустимий доказ для застосування цивільно-правової відповідальності відповідача є абсолютно безпідставним та необґрунтованим. Письмові докази, як правило подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу. До того ж в матеріалах справи міститься скан-копія заяви про видачу готівки, відповідно до якої ОСОБА_1 видано кредитні кошти у розмірі 38500,00 доларів США. Звертаючись до суду із вказаним позовом банк посилається на той факт, що позивач належним чином виконав свої обов`язки за кредитним договором, відкривши відповідачу позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі. На переконання відповідача за предметом доказування у даній справи позивач повинен довести факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів, в якості кредиту за кредитним договором № MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року. При цьому вказаний факт повинен бути підтверджений письмовими доказами, які за вимогою ч. 6 ст. 95 ЦПК України подаються в оригіналі. Враховуючи предмет спору вказане питання має суттєве значення для розгляду даної справи, з огляду на що у разі відсутності у позивача оригіналу документа, який підтверджує отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за даним кредитним договором у суду не буде правових підстав для стягнення такої заборгованості, а враховуючи вимоги НБУ щодо зберігання первинних документів за кредитними договорами, оригінал вказаної заяви про видачу готівки повинен зберігатись у матеріалах кредитної справи. В іншому випадку відповідач заперечує проти доведеності зі сторони банку факту отримання ним кредиту. Сума заборгованості за договором визначена відповідно до розрахунку заборгованості станом на 07.03.2017 року, який підписано представником позивача. Однак при цьому сам по собі розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості за кредитним договором. Зазначений розрахунок не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та взагалі не передбачений ані цивільним законодавством, ані умовам кредитного договору. До того ж з висновку експерта, який міститься у матеріалах справи, відомості, які позивач надав в обґрунтування суми позову не є належним та повним обґрунтуванням визначеної у "розрахунку вимог банку у зв`язку із неповерненням боржником кредитної заборгованості". Відсутність у повному обсязі необхідних документів виключає можливість визначити обґрунтовану дійсну-реальну суму заборгованості станом на 12.04.2017 року, відповідно до бухгалтерського обліку банку окремо за договором про іпотечний кредит за угодами про внесення змін до вказаного договору. Відомості стосовно зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, які наведені у доданого до позовної заяви "розрахунку заборгованості" не підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку, обов`язковість яких передбачена вимогами чинного законодавства. Враховуючи висновок експерта, посилання позивача про наявність заборгованості відповідача не підтверджено жодним доказом та відповідно не може бути стягнута з відповідача на користь банку. Стосовно стягнення відсотків за користування кредитними коштами, то сторона відповідача посилалась на те, що законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні, така ж позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду за № 910/10156/17 від 10.04.2018 року.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 20.06.2008 року між ОСОБА_4 , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого в свою чергу є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000013409, за яким останній отримав грошові кошти в сумі 38500,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 11,0% річних, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надано на строк 20 років зі строком остаточного повернення, тобто до 20.06.2028 року. Кредитні кошти призначені для придбання квартири АДРЕСА_1 . Надання кредиту здійснюється одноразово, шляхом зарахування суми кредиту через позичковий рахунок на поточний/картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в УніКредит Банк ТзОВ, протягом 1 робочого дня з моменту виконання позичальником всіх умов, визначених у п. 1.5 цього договору. (т.1, а.с.5-10)

Згідно довідки від 27.11.2017 року за №10.1-186/96-15223, виданої позичальнику ОСОБА_1 про те, що по кредиту згідно договору кредиту № MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року укладеного між УніКредит Банк ТзОВ, відкрито наступні кредитні рахунки, що діяли до 02.12.2013 року – НОМЕР_2 (строкова заборгованість за кредитом); НОМЕР_3 (строкова заборгованість за відсотками). В зв`язку із злиттям УніКредит Банк ТзОВ з ПАТ "Укрсоцбанк" з 02.12.2013 року для обліку кредитної заборгованості відкрито наступні кредитні рахунки, які діють і на сьогодні: НОМЕР_4 (строкова заборгованість за кредитом); НОМЕР_5 (прострочена заборгованість за кредитом); НОМЕР_6 (строкова заборгованість за відсотками); НОМЕР_7 (прострочена заборгованість за відсотками). (т.2, а.с.203)

Відповідно до вимоги про усунення порушень за вих. № 140/УСБ/03 від 20.03.2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, яка станом на дату розрахунку 07.03.2017 року становить 36198,67 доларів США, а саме: за кредитом 26468,00 доларів США, по відсоткам – 7243,23 доларів США, по пені за несвоєчасне повернення кредиту 858,84 доларів США, по пені за несвоєчасне повернення відсотків 1628,60 доларів США. (а.с.14,15)

Згідно висновку експерта №16-02/24 за результатами проведення судової економічної експертизи по цивільній справі №266/1405/17 від 21.06.2018 року по першому питанню експерт прийшов до наступного висновку: за результатами здійсненого дослідження наданими документами підтверджується документальне оформлення надання кредиту у іноземній валюті ПАТ "Укрсоцбанк" (ТОВ/ПАТ "УнікредитБанк") за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року, а саме у розмірі 38500,00 доларів США. По другому та третьому питанню: в результаті дослідження даних наданих експерту документів випливає, що договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року (окремо), Угодою про внесення змін та доповнень № 1 від 22.10.2014 року за період з 20.08.2008 року по 12.04.2017 (дата звернення до суду) процентна ставка за користування кредитом не змінювалась. У зв`язку з відсутністю у експерта копії Угоди про внесення змін та доповнень №2 від 27.10.2014 року до договору про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року встановити, чи змінювалась вказаною угодою процентна ставка не надається можливим. По четвертому питанню згідно результатів дослідження даних наданих документів факту зміни в угоді про внесення змін та доповнень № 1 від 22.10.2014 року методу розрахунку щомісячної суми погашення заборгованості у порівнянні із договором про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року не встановлено. По п`ятому питанню: за результатами здійсненого дослідження наданих документів суперечності між нормами бухгалтерського обліку в банках України та умовах договору про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року, угоді про внесення змін та доповнень № 1 від 22.10.2014 року, не встановлені. У зв`язку з відсутністю у експерта копії Угоди про внесення змін та доповнень №2 від 27.10.2014 року до договору про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року встановити наявність (відсутність) суперечностей між нормами бухгалтерського обліку в банках України та умовах, визначених вказаною Угодою не надається можливим. По шостому питанню: дослідженням наданих для проведення дослідження документів встановлено, що бухгалтерський обліку в ПАТ "Укрсоцбанк" (ТОВ/ПАТ "УнікредитБанк") по кредитній справі за договором про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року, за угодою про внесення змін та доповнень №1 від 22.10.2014 року в обсязі наданих експерту документів ведеться відповідно до вимог чинного законодавства. По сьомому питанню: виходячи з результатів здійсненого дослідження даних наданих експерту документів за періоди з 20.06.2008 року по 02.12.2013 року та з 05.11.2014 року по 22.01.2015 року фактів несвоєчасного списання Банком коштів наявних на рахунках Відповідача, списання яких передбачено положеннями договору про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року, за угодою про внесення змін та доповнень № 1 від 22.10.2014 року не встановлено. У зв`язку з відсутністю документів, які містять дані стосовно залишків на рахунках коштів за період з 21.11.2013 року по 21.10.2014 року, встановити наявність (відсутність) фактів несвоєчасного списання Банком коштів наявних на рахунках Відповідача в погашення зобов`язань за договором про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року (та додатків до нього) не надається можливим. По восьмому питанню: у зв`язку з відсутністю в наданих для дослідження матеріалах справи документів, які в повному обсязі відображають стан та структуру зобов`язань та рахунків в періоді, що досліджується встановлено, що на підставі наданих для дослідження документів, визначити дійсну/реальну суму заборгованості станом на 12.04.2017 року (дата звернення до суду) відповідно до бухгалтерського обліку в банках за окремо за договором про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року, угодою про внесення змін та доповнень №1 від 22.10.2014 року, договором про внесення змін №2 від 27.10.2014 року не надається можливим. Відомості стосовно зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року наведені в "розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 (ідент.код НОМЕР_8 ) кредитної заборгованості за кредитним договором №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року" не підтверджені наявними первинними документами обов`язковість, складання яких передбачена вимогами чинного законодавства. (т.3, а.с.12-48)

З договору про внесення змін № 2 від 27.10.2014 року до Договору №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 слід, що сторони погодили зміну термінів виплати кредиту, визначили суму заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, визначили комісію за оформлення додаткової угоди.(т.3, а.с.95-97)

В Додатку №1 до Договору про внесення змін №2 від 27.10.2014 року до Договору кредиту №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року встановлено, що сторони визначили графік погашення кредиту, графік погашення відстрочених до сплати процентів. (т.3, а.с.98-99)

З висновку експерта №16/05-2019 за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи по цивільній справі №266/1405/17 від 29.05.2019 року слід, що за результатами проведеного дослідження встановлено, що сума заборгованості станом на 12.04.2017 року (дата звернення до суду) визначена на підставі наданих на дослідження документів окремо за договором про іпотечний кредит №MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року, угодою про внесення змін та доповнень №1 від 22.10.2014 року, договором про внесення змін №2 від 27.10.2014 року складає: сума заборгованості за кредитом поточна 22615,04 доларів США, сума заборгованості за кредитом прострочена 3852,96 доларів США, сума заборгованості про процентах, нарахованих на поточну суму тіла кредиту 648,12 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту 967,89 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення процентів (11%) 1794,17 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення процентів (17%) 124,97 доларів США. (т.3, а.с.153-164)

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В розумінні ст.ст. 76,77,78 ЦПК України вказаний висновок експерта є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки містить інформацію щодо предмету доказування, а тому суд враховуючи положення ст. 13 ЦПК України, розглядаючи позов в межах заявлених позивачем вимог, приходить до висновку про невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань та наявності заборгованості станом саме на 07.03.2017 року, як це обраховано позивачем та заявлено у позові, який в подальшому не змінювався та не уточнювався, яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 26468,00 доларів США, суми заборгованості за відсотками 7243,23 долари США.

Однією з засад судочинства, регламентованих ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Застосовуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У зв`язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті.

Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженим з Кабінетом Міністрів України, на які сторони впливати не можуть.

Відповідно до частини першої ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13716,03 гривень, які сплачено позивачем за подання позову до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 525,526,533,536,598,599,612,625,629,1048 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265,268,272,273,352,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк", ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_9 , місцезнаходження за адресою: 03150, м. київ, вул.. Велика Васильківська, 100, заборгованість за кредитом № MRTG-000000013409 від 20.06.2008 року, яка уторилась станом на 07.03.2017 року у розмірі 26468,00 (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят вісім) доларів США, суму заборгованості за відсотками у розмірі 7243,00 (сім тисяч двісті сорок три) долари США.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк", ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_9 , місцезнаходження за адресою: 03150, м. київ, вул.. Велика Васильківська, 100, судовий збір у розмірі 13716,03 гривень.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.04.2020 року.

Суддя Д`яченко Д. О.