Вирок № 89015412, 28.04.2020, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/145/20

Провадження № 1-кп/162/34/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря судових засідань Гичук О.М.,

прокурора Панасюка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Хвесика С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Любешів кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Обарів Рівненського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, працюючого автомийником у ФОП ОСОБА_2 , не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2401 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в січні 2020 року, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на території лісового масиву, що поблизу села Кухітська Воля Зарічненського району Рівненської області, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав каміння у поліетиленовому пакеті, масою 7,45577 кг, яке відповідно до п.3 ст.1 Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” від 18 листопада 1997 року №637/97-ВР та Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, є дорогоцінним камінням органогенного утворення природного походження, а саме каміння бурштину в стані сировини, та яке в той же день заховав на території лісового масиву, що поблизу села Кухітська Воля Зарічненського району Рівненської області, де незаконно зберігав з метою доставлення до місця свого проживання.

В подальшому, 19 лютого 2020 року близько 18 години 30 хвилин, будучи пасажиром автомобіля марки “BMW 530”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , реєстрація Республіки Литва, яким керував ОСОБА_3 , не маючи документів, що підтверджують законність походження незаконно придбаного ним каміння бурштину, незаконно перевіз його з с.Кухітська Воля Зарічненського району Рівненської області до населеного пункту с.Залізниця Любешівського району Волинської області.

Вказані вище умисні, протиправні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.2401 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення бурштину, законність якого не підтверджується відповідними документами.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю.

Під час досудового розслідування між прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Шептуром А.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності захисника - адвоката Хвесика С.В., 19 березня 2020 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2401 КК України.

Сторони погодили, що відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.1 ст.2401 КК України у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Хвесик С.В. в судовому засіданні також, кожен окремо, просили укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

З урахуванням статті 66 КК України, є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому ним злочині та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення.

Наведені обставини дають можливість суду призначити обвинуваченому ОСОБА_1 обумовлене в угоді основне покарання передбачене санкцією частини 1 статті 2401 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними, протиправними діями, що виразились в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні бурштину, законність якого не підтверджується відповідними документами, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 2401 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обрано.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судові витрати по справі в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок за проведення дактилоскопічної експертизи №77 від 12 березня 2020 року, та 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) гривні 12 копійок за проведення гемологічної експертизи №16 від 17 березня 2020 року слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави.

Таким чином, судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 3140,20 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 19 березня 2020 року між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Шептуром Антоном Миколайовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020030140000040 від 19 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.2401 Кримінального кодексу України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 19 березня 2020 року покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3140 (три тисячі сто сорок) гривень 20 копійок.

Речові докази:

-ваги чорного кольору та ваги сірого кольору, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області - знищити;

-автомобіль марки “BMW”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити за належністю ОСОБА_3 ;

-каміння бурштину в стані сировини, загальною масою 7,45577 кг, поміщене до пакету №3325517, яке зберігається в АТ КБ “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, ІПН 143605704021, свідоцтво №40374554) - конфіскувати в дохід держави після набрання вироком законної сили.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд.

Вирок суду першої інстанції якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуючий: Н.І.Гладіч