Рішення № 89012175, 30.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Київ № 640/6981/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомОСОБА_1 доВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києвіпро скасування постанови в частині, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач) про:

скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.10.2019 p., у виконавчому провадженні № 53152669, в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_3 );

зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова відповідача від 29.10.2019 pоку № 53152669 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_3 ) є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки вказаний рахунок призначений для виплати позивачу заробітної плати та підпадає під категорію рахунків із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

У зв`язку з протиправністю дій відповідача щодо накладення арешту на рахунок призначений для виплати позивачу заробітної плати, позивач вважає, що захист його порушених прав має бути відновлений, шляхом зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Вказаною ухвалою суду відповідачу було запропоновано не пізніше дати призначення судового засідання надати суду відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

09 квітня 2020 року відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2020 року надано до суду копію матеріалів виконавчого провадження № 53152669.

09 квітня 2020 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання представників сторін, та її розгляд відкладено до 29.04.2020 року.

У той же час, представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, у зв`язку з поданням позивачем заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження та неявки у судове засідання представника відповідача, суд на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 361 656, 99 грн. в рамках виконавчого провадження № 52427399.

20 грудня 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 53152669 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 12.10.2016 року № 52427399.

В рамкам здійснення виконавчого провадження № 53152669 відповідачем 20.10.2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника, яку було надіслано, зокрема, до ПАТ «Укргазбанк».

Згідно повідомлення від 06.11.2019 року № ВТ-8774, ПАТ «Укргазбанк» повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виконання постанови від 29.10.2019 року та накладення арешту на кошти ОСОБА_1 .

12 грудня 2019 року позивача за результатами його скарги від 07.12.2019 року було повідомлено відповідачем, що підстав для скасування арешту з рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) немає, оскільки банківською установою у повідомленні не зазначено, що даний рахунок містить ознаки рахунку зі спеціальним режимом використання.

17 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до відповідача, в якій просила останнього винести відповідну постанову про скасування арешту коштів, які вона отримує як заробітну плату, та вжити заходів щодо повідомлення відповідного банку з метою розблокування рахунку на який здійснюється вищевказані виплати та здійснювати автоматичне стягнення згідно Законів України тобто не більше 20% від місячного доходу після надходження заробітної плати на її зарплатний рахунок відкритий у АБ «Укргазбанк». До вказаної заяви було додано копії: довідки - підтвердження про реквізити для зарахування коштів на поточних рахунок в гривні від 29.11.2019 року; додаткової угоди до комплексного банківського обслуговування; наказів про призначення на роботу.

Невчинення дій відповідачем щодо зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), обумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі Закон № 1403) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Частиною 1 статті 2 Закону № 1403 правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 1403 завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною 1 статті 4 Закону № 1403 визначено принципи діяльності приватних виконавців: верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Відповідно до частини 1статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин 1-4 статті 48 Закону №1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Частинами 1-2 статті 56 Закону № 1404 визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону № 1404 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Згідно статті 70 Закону № 1404 розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Згідно статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Статтею 15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про оплату праці», забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказів Державної фіскальної служби України від 16.04.2015 року № 1164-о, від 07.10.2019 року № 1590-о та від 07.10.2019 року № 181-0, з 16 квітня 2015 року перебуває в трудових відносинах з ДПС України та станом на час звернення до суду займає посаду заступника начальника відділу аналітичного забезпечення адміністрування податків Департаменту адміністрування податків ДПС України.

08.09.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №VIP-546-16-START

Згідно довідки ПАТ АБ «Укргазбанк» від 18.12.2019 року № 5-70/3686/2019, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок з використання електронного платіжного засобу в гривні № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478). Даний рахунок відкрито та обслуговується в рамках зарплатно-карткового проекту ДФС України (ДПС України) згідно Договору № 2016/ZP/070-040 від 29.08.2016 року для зарахування заробітної плати, соціальних виплат, лікарняних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови від 29.10.2019 року у ВП № 53152669 накладено арешт на рахунок позивача, на який зараховується заробітна плата.

Суд зазначає, що заробітна плата у розумінні поняття «власності» є майном, що захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях3та43 Конституції України, також знаходять своє вираження у положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про оплату праці».

Принцип відплатності праці відображений в Європейській соціальній хартії (переглянутої) від 03.05.1996 (ратифікованої Україною 14.09.2006), за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, що забезпечить достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівнику унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Відповідно до частини 4 статті 59 Закону 1404 підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Рахунки, що передбачені для виплати заробітної плати є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавцем відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавця.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 922/808/16 (ЄДРСР 73250049), від 16.05.2018 у справі 905/294/15 (ЄДРСР 74478838), від 11.06.2018 у справі № 910/4153/13 (ЄДРСР 74649083), від 09.09.2019 у справі № 913/958/16 (ЄДРСР 83537715), від 27.06.2019 у справі № 916/73/19 (ЄДРСР 82672393), від 17.01.2020 у справі № 340/1018/19 (ЄДРСР 86989717), від 29.01.2020 №820/5422/17 (ЄДРСР 87238582).

Так, у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 340/1018/19 (ЄДРСРУ № 86989717) зазначено: виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, що перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Накладення арешту на рахунки боржника, що призначені для виплати заробітної плати унеможливлює своєчасне отримання виплат працюючому, що призводить до порушення конституційних прав громадян.

Накладення арешту на рахунок боржника, що призначений для виплати заробітної плати є протиправним.

Частиною 5 статті 13 Закону № 1404 визначено, що постанова про зняття арешту приймається виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно з частиною 5 статті 59 Закону № 1404 арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, за вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, накладаючи арешт на рахунок позивача № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), який призначений для виплати заробітної плати діяв не на підставі повноважень та не у спосіб, що визначені Законом № 1404, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно та нерозсудливо, відповідачем не враховано обставин заборон, що свідчить про наявність підстав для зняття арешту з рахунку позивача, призначеного для виплати заробітної плати.

А тому, позовна вимога про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.10.2019 p., у виконавчому провадженні № 53152669, в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_3 ) є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.56 даного Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч.4 ст.59 згаданого Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 5 цієї статті установлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з п.10.11. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, органу доходів і зборів, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, орган доходів і зборів.

Суд звертає увагу, що позивач повідомляв державного виконавця про віднесення рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 до рахунків зі спеціальним призначенням, про що відповідачем не заперечувалося. Проте останнім вказана інформація була проігнорована, у зв`язку з чим допущено протиправну бездіяльність, оскільки норми спеціального Закону 1404-VIII містять пряму заборону щодо накладення арешту на кошти на рахунках платників, з яких здійснюється виплати заробітної плати працівникам підприємства та сплати інших обов`язкових платежів, податків та зборі.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві зняти арешт з рахунку № НОМЕР_4 НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.10.2019 p., у виконавчому провадженні № 53152669, в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_3 ).

3. Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору за рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34691374, 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32) у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійки).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко