Рішення № 89011545, 30.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Київ № 826/26306/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича (далі - Відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі- Відповідач 2) в якому просила:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_1 до Єдиного Реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо", та невиплати суми грошової компенсації в розмірі 185 000 грн;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_1 до Єдиного Реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо";

- зобов`язати Уповноважену особу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича виплатити ОСОБА_1 як вкладнику депозитного договору № 421дф/14 від 22.09.2014 року суму грошової компенсації в розмірі 185 000 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що дії відповідачів щодо не включення позивача в повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, є протиправними і такими, що суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує її право на отримання гарантованої суми вкладу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року зупинено провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України питання конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 30.04.2020 провадження в адміністративній справі відновлено, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (письмове провадження).

15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.

Так, відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем -1 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенком Володимиром Івановичем подано заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа зобов`язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку. А тому, вважає, обґрунтованими дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І. щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки під час такої перевірки встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім`я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що зареєстровано кримінальне провадження № 22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. За таких обставин, вважає, дії Уповноваженої особи обгрунтованими. Просив у задоволенні позову відмовити.

У додаткових запереченнях до позову відповідач 1 зазначив, що Наказом № 81 від 07.06.2018р. затверджено Акт від 06.06.18р. Комісії з додаткової перевірки правочинів вкладників ПАТ «Банк Камбіо», яким визнано нікчемним правочин щодо перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 . Вважають, що дана обставина свідчить про правомірність дій відповідача.

Відповідач -2 Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав пояснення, в яких просить відмовити в позові з тих підстав, що до Фонду не надходило інформації від Уповноваженої особи про включення позивача до переліку вкладників, тому Фонд не мав правових підстав включати позивача до загального реєстру вкладників.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

Судом установлено, що 22.09.2014р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Камбіо» укладено договір № 421дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в національній валюті, зі сплатою процентів в кінці року, без права поповнення. Відповідно до умов договору банк прийняв від вкладника грошову суму в розмірі 185 000грн. строком на 93 дні з 22 вересня 2014 року по 24 грудня 2014 року (а.с.7).

Внесення позивачкою коштів на депозит в розмірі 185 000грн. підтверджується Платіжним дорученням №1 від 22.09.2014р. (а.с.8).

Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії проблемних. 04 грудня 2014 року Постановою Правління Національного банку України № 782 віднесено ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 140 від 04 грудня 2014 року запроваджено в ПАТ «Банк Камбіо» тимчасову адміністрацію з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Камбіо».

17 лютого 2015 року тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Камбіо» винесено наказ № 157 «Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо».

27 лютого 2015 року складено Протокол комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, відповідно до якого встановлено безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб, з банківських рахунків фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо» у серпні-вересні 2014 року. Призначення платежу вказаних операцій має не типовий характер, а саме, надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів на поповнення поточного рахунку іншої фізичної особи. На підставі вказаного, Комісією запропоновано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенку В. І. тимчасово обмежити здійснення банком операцій щодо виплат коштів вкладникам.

27 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо».

02 березня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, яким визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).

У відповідності до положень ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI).

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Аналіз зазначених норм чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства свідчить, що для отримання відшкодування фізичною особою за рахунок Фонду має бути дотримана обов`язкова умова: особа має бути вкладником та повинна мати вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктами 3- 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення) передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.4- 6 ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

У п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями з формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З матеріалів справи вбачається, що на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 04 грудня 2014 року № 782 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку позивача, знаходились кошти в розмірі 185 000 грн.

Вказані кошти на рахунок позивача були зараховані 22 вересня 2014 року, тобто до прийняття Національним банком України рішення № 782 «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних» (до 04 грудня 2014 року).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Крім цього, суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) сформулювала правовий висновок, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду зазначила також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Згідно з положеннями ст. 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Водночас, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Також, Велика Палата Верховного Суду, висловила правову позицію у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15), що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення відповідно до закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Суд приходить до висновку, що відповідачем 1 не доведено наявності правових підстав вважати договір, укладений між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» 22 вересня 2014 року, нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача 1 на наявність зареєстрованого кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, як підставу для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, оскільки кримінальна справа порушена відносно посадових осіб ПАТ «Банк Камбіо», а не відносно позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача про визнання дій Відповідача 1 протиправними щодо не включення позивача до Єдиного реєстру вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду та зобов`язання відповідача 1 включити до Єдиного реєстру вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду в цій частині підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог про зобов`язання Відповідача 1 виплатити позивачу як вкладнику депозитного договору № 421дф/14 від 22.09.2014 року суму грошової компенсації в розмірі 185 000 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , суд зазначає, що такі не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до положень Законом № 4452-V виплата грошових коштів здійснюється відповідачем 2, тобто Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а не Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо».

Також суд зазначає, що Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення гарантованих державою виплат за вкладами та вживає заходів щодо таких виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Отже, оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов`язку щодо включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та вжиття відповідних заходів щодо такого відшкодування, а розв`язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про не включення позивача до Єдиного реєстру вкладників не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Однак, згідно з п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вірним суб`єктом за рахунок якого підлягає часткове присудження судових витрат на користь позивача є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню не з уповноваженої особи, а з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_1 до Єдиного реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 421дф/14 від 22.09.2014 року

3. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_1 до Єдиного реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська