Ухвала суду № 89010233, 30.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

30 квітня 2020 року справа № 320/2954/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС України у Київській області, в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.04.2020, просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС України у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) про сплату боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ):

- № Ф -13839-51 "У" від 31.03.2019 на суму 2457,18 грн.;

- № Ф-13839-51 "У" від 31.12.2019 на суму 8262,54 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/2954/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази у справі від сторін.

Суд зазначає, що 28.04.2020 на адресу суду від позивача разом із заявою про уточнення позовних вимог від 25.04.2020 надійшла заява про забезпечення адміністративного позову від 25.04.2020, в якій позивач просить суд зупинити примусове стягнення за рішеннями Головного управління ДПС у Київській області № Ф-13839-51від 31.03.2019 та № Ф-13839-51 від 31.12.2019 до набрання законної сили судового рішення у справі №320/2954/20.

Вказана заява була передана для розгляду судді Кушновій А.О. 28.04.2020.

Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 22.04.2020 №291) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 11.05.2020 року на всій території України встановлено карантин.

У зв`язку із встановленням карантину з 12.03.2020 до 11.05.2020 на всій території України та приймаючи до уваги рекомендації Ради суддів України від 11.03.2020 щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників справи, враховуючи строк розгляду заяви про забезпечення позову, суд з метою недопущення створення можливої небезпеки здоров`ю учасників справи, вважає за можливе здійснювати розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення адміністративного позову по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2)забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Так, предметом позову є вимоги позивача про визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДПС України у Київській області про сплату боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 № Ф-13839-51 "У" від 31.03.2019 на суму 2457,18 грн. та № Ф-13839-51 "У2 від 31.12.2019 на суму 8262,54 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраного заходу забезпечення позову, позивач стверджує, що без вжиття заходів забезпечення позову неможливо захистити його права як позивача, свободу та інтереси, так як примусове виконання оскаржуваних рішень Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) може призвести до шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності.

На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що йому, як позивачу, доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), за захистом яких він звернувся до суду, що вказує на наявність передбачених ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів у виконавчих провадженнях №59120221 від 16.05.2019 та №61577333 від 17.03.2020 до набрання законної сили судового рішення у справі №320/2954/20.

Таким чином, вимога позивача вжити обраних ним заходів забезпечення позову обумовлена зверненням оспорюваних вимог до примусового виконання.

Судом встановлено, що 16.05.2019 Бориспільським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59120221 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу в сумі 2457,18 грн. на підставі вимоги Головного управління ДФС у Київській області №Ф-13839-51 У від 31.03.2019 та стягнення виконавчого збору у розмірі 245,72 грн.

Також, 17.03.2020 Бориспільським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61577333 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу в сумі 8262,54 грн. на підставі вимоги Головного управління ДФС у Київській області №Ф-13839-51 У від 31.12.2019 та стягнення виконавчого збору у розмірі 826,25 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, судом встановлено, що при примусовому виконанні виконавчих проваджень №59120221 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу в сумі 2457,18 грн. на підставі вимоги Головного управління ДФС у Київській області №Ф-13839-51 У від 31.03.2019 та стягнення виконавчого збору у розмірі 245,72 грн., та №61577333 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу в сумі 8262,54 грн. на підставі вимоги Головного управління ДФС у Київській області №Ф-13839-51 У від 31.12.2019 та стягнення виконавчого збору у розмірі 826,25 грн., 21.04.2020 Бориспільським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову №59120221 про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку він отримує в КНП "БРЦПМСД" та зобов`язання роботодавця здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу (з урахуванням виконавчого збору/гонорару державного виконавця) в сумі 3071,90 грн.

При цьому, 17.03.2020 Бориспільським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову №61577333 про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, що становить 369,00 грн.

Крім того, 17.03.2020 Бориспільським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову №61577333 про арешт коштів ОСОБА_1 , крім коштів, що містяться на спеціальних рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 9457,79 грн.

17.03.2020 накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 , який відкритий в АТ КБ "Приватбанк" в рамках зарплатного проекту між банком та КНП "БРЦПМСД", для отримання заробітної плати.

13.04.2020 Бориспільським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову №61577333 про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку він отримує в КНП "БРЦПМСД" та зобов`язання роботодавця здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу (з урахуванням виконавчого збору/гонорару державного виконавця) в розмірі 9457,79 грн. Дана постанова направлена до КНП "БРЦПМСД" для виконання.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що на даний час Бориспільським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області в межах виконавчих проваджень ВП №59120221 та ВП №61577333 здійснюється примусове виконання вимог Головного управління ДФС у Київській області №Ф-13839-51 У від 31.03.2019 та №Ф-13839-51 У від 31.12.2019 , які оскаржені позивачем до суду.

З огляду на те, що стягнення з позивача суми боргу може відбутись до прийняття рішення судом, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зумовлює примусове виконання вимог про сплату боргу (недоїмки) та тягне за собою наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Подальше вчинення державним виконавцем виконавчих дій може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує принципи, що висловлені Рекомендацією ІМЯ (89)8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року.

Так, Комітет Міністрів, виходячи з того, що негайне і повне виконання адміністративних актів, які стали або можуть стати предметом оскарження, спроможні за деяких обставин завдавати інтересам осіб непоправної шкоди і що необхідно, заради справедливості, не допускати таких наслідків, виходячи з доцільності гарантувати особам, які цього потребують, тимчасовий захист з боку судів, не ігноруючи при цьому необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, рекомендував урядам держав-членів керуватися в своєму праві та адміністративній практиці, зокрема, наступним.

Згідно Рекомендацій, термін "адміністративний акт" означає, відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Позивачем обраний спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимог Головного управління ДПС у Київській області № Ф-13839-51від 31.03.2019 та № Ф-13839-51 від 31.12.2019 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/2954/20.

Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову та відповідає вимогам процесуального закону.

Також суд виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає, що розгляд справи по суті станом на 30.04.2020 є неможливим, адже відповідачем не виконано у повному обсязі вимог ухвали суду, якою від відповідача були витребувані докази по справі.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 22.04.2020 №291), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 11.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Враховуючи те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд приймає до уваги інтереси сторін, характер спірних правовідносин та можливі наслідки невжиття заходів забезпечення позову, які у даному випадку призведуть до істотного ускладнення чи взагалі унеможливлення поновлення порушених прав або інтересів позивача, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову та вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимог про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області № Ф-13839-51 "У" від 31.03.2019 на суму 2457,18 грн. та № Ф-13839-51 "У" від 31.12.2019 на суму 8262,54 грн., - до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду цієї справи, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області № Ф-13839-51 "У" від 31.03.2019 на суму 2457,18 грн.

3. Зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області №Ф-13839-51 "У" від 31.12.2019 на суму 8262,54 грн.

4. Стягувач: Головне управління ДПС України у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул. Народного ополчення, 5а).

5. Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

6. Оригінал та копію даної ухвали направити позивачу, копію ухвали направити відповідачу.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до "30" квітня 2023 р.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст ухвали складено 30.04.2020.

Суддя Кушнова Альона Олександрівна