Ухвала суду № 89009197, 30.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/6577/20

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглядаючи позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) на суму 8 127,99 грн від 02.10.2019 №Ф-241797-51 У.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як встановлено з матеріалів справи позивачем оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02 жовтня 2019 року №Ф-241797-51У, яка винесена на підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

За положеннями частини другої статті 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону №2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон №2464-VI.

В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз.9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI в судовому порядку з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI (протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги).

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19.

Як зазначалось раніше, оскаржувану вимогу відповідачем винесено 02 жовтня 2019 року, в свою чергу, з вказаним позовом позивач звернувся до суду лише 27 квітня 2020 року, про що свідчить штемпель ПАТ "Укрпошта" на поштовому конверті, тобто з пропуском строку звернення.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строків звернення до суду та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, необхідно наголосити, що факт обізнаності позивача про наявність оскаржуваної вимоги підтверджується, тим, що позивач вже звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з анаголічним позовом у лютому та березні 2020 року (справи №240/1475/20 та №240/4398/20).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності пропуску такого строку.

Також необхідно відзначити, що разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Водночас, згідно вимог ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Тобто, визначальним для вирішення заяви про забезпечення позову має бути те, що судом вже відкрито провадження у справі.

Таким чином, заява про забезпечення позову буде розглянута судом після вирішення питання про відкриття провадження у цій справі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Встановлений судом строк продовжується до закінчення встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідності до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, який доповнено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 N 540-IX, що набрав чинності 02.04.2020.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.С. Токарева