Ухвала суду № 89008806, 29.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

29 квітня 2020 р. Справа № 120/1079/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні процесуальне питання про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

11.03.2020 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Кравчука М.О., подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька центральна районна клінічна лікарня» Вінницької районної ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 02.09.2019 звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, щодо встановлення шлагбауму при в`їзді на територію лікарні. 04.09.2019 відповідачем надана відповідь на запит про надання інформації від 02.09.2019, у якій позивача повідомлено, що інформація щодо встановлення шлагбауму вже надавалася у відповіді на запит від 29.08.2019 № 1054.

Вважаючи, що відповідь на запит про надання інформації від 02.09.2019 була надана не по суті запитуваної інформації та без належно оформленої відмови, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 13.03.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.04.2020 поштою до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін (вх. № 11406/20) та відзив на позовну заяву (вх. № 11407/20), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відзив підписано адвокатом Кордонським О.В.. Втім, на підтвердження повноважень адвоката як представника відповідача додано копію договору про надання правової допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Частиною другою статті 43 КАС України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

В силу положень ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділуVII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

Відтак підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи у судовій справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто в порядку самопредставництва, або ж через представника.

Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

При цьому згідно з п.п. 12.4 п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 № 41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта є ордер встановленої цим Положенням форми (п. 11 вищевказаного Положення).

Як встановлено судом, відзив та клопотання від імені відповідача підписано та подано до суду адвокатом Кордонським О.В.

Водночас до матеріалів відзиву не додано належного документа на підтвердження повноважень Кордонського О.В. як представника відповідача, тоді як додані до відзиву копії договору про надання правової допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю такими документами не вважаються.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Відтак обов`язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Враховуючи наведені норми, суд вважає, що повноваження адвоката Кордонського О.В., як представника Комунального некомерційного підприємства «Вінницька центральна районна клінічна лікарня» Вінницької районної ради, можуть підтверджуватись ордером або довіреністю.

Проте до відзиву на позовну заяву ордеру або довіреності не додано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що від імені відповідача відзив подано (підписано) особою, права якої на вчинення відповідних дій не підтверджені у встановленому законом порядку.

Статтею 162 КАС України, яка є спеціальною у питанні оформлення відзиву на позовну заяву, не визначено правових наслідків подання відзиву неуповноваженою особою.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює подібні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення учасника справи повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Крім того, в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, враховуючи зазначені процесуальні норми та наведені вище мотиви, суд приходить до переконання про відсутність підстав для прийняття до розгляду відзиву відповідача за підписом Кордонського О.В.

Тому поданий до суду відзив належить залишити без розгляду. Як наслідок, вважається, що відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Втім, відповідач не втрачає права на його подання, що обумовлюється наступними обставинами.

Ухвалою суду від 13.03.2020 про відкриття провадження у цій справі відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 .

З матеріалів справи видно, що копію вказаної ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами відповідач отримав 28.03.2020.

Отже, граничним строком для подання відзиву на позов є 12.04.2020 (з урахуванням вимог ч. 6 ст. 120 КАС України).

Разом з тим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, з дня набрання чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві, зокрема строк розгляду адміністративної справи та строк подання відзиву на позовну заяву, продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене суд вважає, що строк для подання відзиву у цій справі для відповідача не закінчився. Відповідно, це унеможливлює прийняття судом рішення по суті спору до закінчення такого строку, оскільки в іншому разі порушуватиметься принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, засади змагальності сторін, а також передбачені законом права учасників адміністративної справи.

Керуючись ст. 6, 7, 9, 55, 57, 162, 166, 167, 195, 240, 248, 256, 293, 294 КАС України, Законом України від 30.03.2020 540-IX, суд

УХВАЛИВ

1. Залишити без розгляду клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін (вх. № 11406/20 від 22.04.2020) та відзив на позовну заяву (вх. № 11407/20 від 22.04.2020) Комунального некомерційного підприємства «Вінницька центральна районна клінічна лікарня» Вінницької районної ради за підписом адвоката Кордонського О.В.

2. Роз`яснити відповідачу, що у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX процесуальний строк щодо подання відзиву продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Подання відзиву є правом відповідача, однак його неподання без поважних причин суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

3. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович