Ухвала суду № 89005876, 12.03.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №4-с/760/42/20

Справа №760/30978/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі Омелько Г.Т.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про повернення виконавчого листа стягувачу та визнання його таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Сквирський районний відділ державної виконавчої служби, суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в:

Заявниця звернулася до суду із зазначеною скаргою, в якій просить зобов`язати повернути виконавчий лист №2/2609/6871/12, виданий 29.07.2016 стягувачу ОСОБА_2 та визнати таким, що не підлягає виконанню, та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2016, винесену державним виконавцем Сквирського РВ ДВС Качуринською Оксаною Василівною.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.11.2019 відкрито провадження у справі.

10.03.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у справі шляхом заборони виконавчій службі Сквирського р-ну вчиняти будь-які дії по в/л №2/2609/687/12 від 29.07.2016 та зупинення виконавчого провадження №52049440 до розгляду скарги та набранням рішення суду законної сили.

Заява обґрунтована тим, що 26.02.2020 скаржниці на її прохання надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження, державний виконавець надав не самі матеріали ВП, а окремі документи, з яких, та із пояснень державного виконавця їй стало відомо наступні факти.

Так, вказала, що неможливо встановити коли ж саме виконавча служба отримала від ОСОБА_2 виконавчий лист, а зміст його заяви містить ряд важливих неточностей, які виключають прийняття виконавчого листа до виконання. Тому, вважає, що вказані факти додатково підтверджують невідповідність виконавчого документа вимогам законодавства та подачу йог опісля спливу останньої дати звернення.

Посилається на те, що після її звернення до суду зі скаргою, державний виконавець розпочав активно здійснювати виконавчі дії, та відмовила їй у зупиненні виконавчого провадження на час розгляду справи.

З огляду на наведене, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим, до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

Так, предметом оскарження у даній справі є зобов`язання повернути виконавчий лист №2/2609/6871/12, виданий 29.07.2016 стягувачу ОСОБА_2 та визнання його таким, що не підлягає виконанню, а також скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2016, винесеної державним виконавцем Сквирського РВ ДВС Качуринською Оксаною Василівною.

Надані скаржником документи в цілому підтверджують обставини викладені у скарзі та підстави оскарження дій державного виконавця, хоча, очевидно, мають бути розцінені в подальшому з урахуванням позицій інших учасників справи та наданих ними доказів.

Встановлено, що головним державним виконавцем Сквирського РВ ДВС Качуринською Оксаною Василівною 30.08.2016 винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження №52049440.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 28.01.2020, винесеною головним державним виконавцем Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Качуринською Оксаною Василівною, приєднано виконавче провадження №52049440 до зведеного виконавчого провадження №48544694, яке веде Сквирський РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ).

Таким чином, з огляду на зазначені вище норми законодавства та встановлені обставини справи, суд вважає, що за доцільне у даній справі слід вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення при примусовому виконанні виконавчого листа №2/2609/6871/12 від 29.07.2016 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь СПД ОСОБА_2 боргу на загальну суму 97 778,52 грн., у зведеному виконавчому провадженні №48544694, яке веде Сквирський РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ).

З огляду на наведене заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про повернення виконавчого листа стягувачу та визнання його таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Сквирський районний відділ державної виконавчої служби, суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, підлягає задоволенню частково.

Керуючись п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», статтями 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про повернення виконавчого листа стягувачу та визнання його таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Сквирський районний відділ державної виконавчої служби, суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Зупинити стягнення при примусовому виконанні виконавчого листа №2/2609/6871/12 від 29.07.2016 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь СПД ОСОБА_2 боргу на загальну суму 97 778,52 грн., у зведеному виконавчому провадженні №48544694, яке веде Сквирський РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ).

В іншій частині - відмовити.

Дані скаржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дані заінтересованої особи-1 : Сквирський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 34920995, адреса: 09001, Київська обл., м. Сквира, вул. Слобідська, 3.

Дані заінтересованої особи-2 : СПД ОСОБА_2 , код ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: