Рішення № 8900464, 07.04.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-432/10

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2010 року Соломянський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та за надані комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2009 року позивач звернувся з позовом до суду до відповідача ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача суму боргу, що становить 1062,32 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі рішення Київської міської ради народних депутатів від 01.03.2001 року №217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація» було створено КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1305 від 16.07.2003 року «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків по АДРЕСА_3 по АДРЕСА_2» АДРЕСА_2 було закріплено за КП «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання.

На підставі акту від 18.12.2007 року АДРЕСА_2 було передано ТОВ «Рембуд-1».

За період з 01.10.2003 року по 18.12.2007 року вищевказаний будинок знаходився на балансі КП «Спецжитлофонд», яке виконувало функції з утримання будинку та прибудинкової території, надання житлово комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами житлових приміщень будинку за надані комунальні послуги.

В період з 01.12.2003 року по 01.07.2005 року відповідачі проживали у АДРЕСА_2 та в період їх проживання виникла заборгованість в сумі 1062,32 грн.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму боргу, що становить 1062,32 грн. та судові витрати.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували у повному обсязі посилаючись на те, що твердження позивача стосовно того, що ОСОБА_1 в період з 01.12.2003 року по 01.07.2005 року проживала в АДРЕСА_2 не відповідає дійсності, оскільки відповідач з 28.04.2005 року була виписана з АДРЕСА_2, а 06.05.2005 року була прописана в будинку АДРЕСА_1.

Крім того, позивачем не зазначено чим саме він керувався при нарахування квартирної плати та комунальних послуг, за якими ставками та в якому порядку проводилися нарахування квартирної плати та комунальних послуг та яка методика застосовувалась при нарахуванні квартирної плати та комунальних послуг.

Позивач нараховував квартирну плату на більшу кількість осіб та площу приміщення, а тому розрахунки є невірними, необґрунтованими та не можуть бути доказом при підрахунку суми заборгованості.

Також, при вирішенні справи просили застосувати строк позовної давності.

На підставі вищевикладеного просили у позові відмовити.

Суд, вислухавши думку представника позивача, відповідачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 66-68 ЖК України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені троки.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обовязки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобовязанням, що випливають із зазначеного договору.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Київської міської ради народних депутатів від 01.03.2001 року №217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація» було створено КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1305 від 16.07.2003 року «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків по АДРЕСА_3 по АДРЕСА_2» АДРЕСА_2 було закріплено за КП «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання.

На підставі акту від 18.12.2007 року АДРЕСА_2 було передано ТОВ «Рембуд-1».

Встановлено, що у квартирі №32 в АДРЕСА_2 у період з 01.07.2004 року по 01.07.2005 року проживали відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інші члени родини у звязку з чим було нараховано квартирну плату та плату за користування комунальними послугами.

АДРЕСА_2 в м. Києві знаходився в незадовільному санітарно технічному стані і тому проводилося відселення мешканців будинку, у звязку з чим родина ОСОБА_1 в кінці червня 2005 року переїхала з АДРЕСА_2 у АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про зняття з нарахування по квартирній платі та комунальних послугах та розрахунком заборгованості.

За період проживання у АДРЕСА_2 у відповідачів виникла заборгованість за період з 01.07.2004 року по 01.07.2005 року по квартирній платі та платі за користування комунальними послугами в сумі 1062,32 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідачі заперечуючи проти позовних вимог КП «Спецжитлофонд» зазначили, що вони звільнили АДРЕСА_2 одразу ж після реєстрації в травні 2005 року за новою адресою : АДРЕСА_1, однак суд не приймає до уваги вищевказані твердження оскільки вони не відповідають фактичними даними, виходячи з наступного.

Встановлено, що згідно довідки форми №3 ВСП «Чоколівський» №147 від 09.02.2009 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1 в м. Києві з 06.05.2005 року, однак реєстрація за даною адресою не підтверджує фактичне звільнення квартири № 32 АДРЕСА_2.

Проживання відповідачів у АДРЕСА_2 до 01.07.2005 року підтверджується довідкою про зняття з нарахування по квартирній платі та комунальних послугах, складеною комендантом будинку, яка несе відповідальність за вчасне подання інформації в адміністрацію про вселенням та виселення мешканців квартир та затверджена комісією.

Комендантом будинку одразу після звільнення відповідачами квартири №32 АДРЕСА_2 та передачі ключів, було знято їх з нарахування по комунальним послугам.

Ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 відповідачі отримали 07.06.2005 року.

Отже, відповідачами не надано доказів, а саме квитанцій, щодо оплати квартплати та комунальних послуг за проживання у квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві за травень 2005 року, а також докази звільнення АДРЕСА_2 у травні 2005 року.

Крім того, станом на 01.05.2005 року заборгованість по комунальним послугам за проживання у АДРЕСА_2 у відповідачів становила 794,93 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

На підставі вищевикладеного, суд вважає вищевказані твердження відповідачів щодо непроживання у АДРЕСА_2 надуманими та спрямованими на ухилення від сплати квартирної плати та користування комунальними послугами.

Також, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що позивачем було необґрунтовано нараховано розмір квартирної плати та комунальних послуг, на що слід зазначити наступне.

Встановлено, що нарахування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 плати за надані комунальні послуги КП “Спецжитлофонд” проводило згідно діючих тарифів та відповідно до чинного законодавства, що підтверджується довідкою КП “Спецжитлофонд” від 12.05.2009 року № 044/24-1914 та вихідним листом від 26.01.2005 року №044/24 -560, адресованою ОСОБА_1

Нарахування за опалення здійснювалось на загальну площу кожної кімнати АДРЕСА_2 окремо. Загальна площа кожної кімнати дорівнює житловій площі кімнати та збільшена на загальнобудинковий коефіцієнт. Громадяни, які проживають в окремих кімнатах гуртожитків, сплачують плату за користування житловою площею та вартість опалення, збільшені на коефіцієнт, що враховує загальну площу (площа кухонь спільного користування, душові кімнати, кімнати для прання та ін.).

Мешканці житлових будинків оплачують вартість наданих їм послуг за центральне опалення протягом року, хоча опалювальний період розпочинається з 15 жовтня та закінчується 15 квітня. У зв'язку з чим нарахування плати за центральне опалення відповідачам у травні - червні 2005 року відбулося не за ці місяці, а за попередні місяці, а саме - опалювальний період.

Нарахування за водопостачання та водовідведення по АДРЕСА_2 здійснювалося згідно з показниками побудинкового засобу обліку води за вирахуванням витрат, пов'язаних з утриманням будинку, території та орендарів (юридичних осіб, що знаходяться в цьому будинку), пропорційно до кількості мешканців гуртожитку.

Нарахування за електроенергію мешканцям АДРЕСА_2 в м. Києві проводилося за показниками загальнобудинкового електролічильника і ділилося пропорційно кількості фактично проживаючих мешканців. Орендарі мали окремий договір з АК “Київенерго” і розраховувалися самостійно.

Ціни і тарифи на природний газ, що споживається населенням на комунально-побутові потреби по м. Києву, затвердженні Державним комунальним підприємством “Київгаз” згідно нормативних актів.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає вищевказані посилання відповідачів, оскільки КП «Спецжитлофонд» проводив нарахування квартирної плати та комунальних послуг відповідно до діючого законодавства та встановлених тарифів.

Відповідачі також стверджували, що нарахування за комунальні послуги здійснювалося на більшу кількість осіб ніж проживало у АДРЕСА_2

Однак, суд також не приймає вищевказані посилання відповідачів до уваги, оскільки отримуючи у 2004 - 2005 рр. квитанції на оплату комунальних послуг з відміткою про кількість проживаючих осіб відповідачі сплатили за травень 2004 року - 134,40 грн., червень 2004 року - 136,14 грн., жовтень 2004 року - 114,00 грн., листопад 2004 року - 120,00 грн., а також за лютий 2005 року - 300,00 грн.(визнання боргу).

Оплачуючи по квитанціям, в яких вказано кількість проживаючих осіб та не звертаючись до КП “Спецжитлофонд” із заявами-претензіями, свідчить про те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали і підтвердили проживання у квартирі №32 АДРЕСА_2 в м. Києві тієї кількості осіб, яка була вказана у квитанціях на оплату комунальних послуг.

Кількість проживаючих у АДРЕСА_2 осіб підтверджено також довідками, що складені комендантом будинку.

Суд також не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки вони суперечать поясненням сторін та матеріалам справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили застосувати строк позовної давності звернення до суду, на що слід зазначити наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Період нарахування комунальних послуг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закінчився 01.07.2005 року та розпочався строк позовної давності.

Однак, у звязку зі зміною нумерації квартир АДРЕСА_1, в м. Києві, в який переїхали відповідачі, КП “Спецжитлофонд” неодноразово на протязі 2005 2008 р.р. направлялись запити до КП УЖГ Солом”янського р-ну м. Києва, щодо отримання довідки форми №3 відносно ОСОБА_1 та інформації про нову нумерацію квартир у вищевказаному будинку.

В період строку позовної давності 05.06.2008 року КП “Спецжитлофонд” звернулось із запитом до КП УЖГ Соломянського р-ну м. Києва за отриманням довідки форми № 3, але відповіді отримано не було (а.с. 63).

04.09.2008 року було відправлено вимогу-попередження відповідачу ОСОБА_1 (а.с. 61).

На повторний запит КП “Спецжитлофонд” від 30.01.2009 року було отримано довідку за формою № 3 та 05.03.2000 року подано позов до суду (а.с. 62).

Згідно ч. 5 ст. 266 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, суд вважає, причину пропущення строку позовної давності позивача, для звернення до суду за захистом свого порушеного права поважною, а тому він не підлягає застосуванню при вирішенні справи по суті.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог та про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в сумі 1062,32 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідачів на користь позивача суми сплаченого судового збору 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30,00 грн.

Керуючись ст.ст. 64, 66-68 ЖК України, ст. ст. 256, 257, 261, 264, 266 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 88, 213, 215, 218, 224, 228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та за надані комунальні послуги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», код ЄДРПОУ 31454734, місцезнаходження якого за адресою : м. Київ, вул. Оболонська, 34 заборгованість в сумі 1062,32 грн., а також суму сплаченого позивачем судового збору 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

СУДДЯ