Рішення № 89004494, 24.02.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 203/2673/18

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

за участю секретаря судового засідання - Комар К. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про скасування номеру запису про обтяження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «Перший український міжнародний банк») про скасування номеру запису про обтяження.

Зазначав, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір від 14.11.07, на забезпечення виконання за вказаним договором між ним та відповідачем було укладено договір іпотеки від 14.11.07.

Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.18 договір іпотеки було визнано припиненим з 26.04.16.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ним наявний запис про обтяження: 14362394, дата та час державної реєстрації: 14.11.07, підстава виникнення: договір іпотеки, вид обтяження: заборона на нерухоме майно.

Посилаючись на те, що обтяження банком не знято, просив скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження 14362394 від 14.11.07, реєстраційний номер обтяження: 6030621 від 14.11.07.

У відзиві на позов представник АТ «Перший український міжнародний банк» Джура А.Ю., заперечуючи проти позову вказав на те, що власником домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є банк з 26.04.16.

Відповідач як єдиний власник зазначеного нерухомого майна не заперечує проти наявності вказаного запису обтяження нерухомого майна.

Наявність запису жодним чином не впливає на права та інтереси позивача.

В позовній заяві не вказано, які права та інтереси позивача порушені.

Крім того, вказував на те, що метою подання позову є повернення у власність нерухомого майна та ухилення від будь-якої відповідальності за укладеними між банком та ОСОБА_1 договором, що свідчить про зловживання правом зі сторони останнього, про що свідчать також подані останнім та його дружиною позови до Кіровського районного суду м. Дніпро.

Посилаючись на зазначені обставини, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач та його представник - ОСОБА_2 , підтримали позов з викладених у ньому підстав та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відповідно до ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши позов, дослідивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до договору іпотеки № 5824213 від 14.11.07, укладеного між ПАТ «Перший український міжнародний банк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_1 було передано в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,0785 га та житловий будинок А-2, загальною площею 359,6 кв.м., а також нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-15).

Згідно з рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.18 позов ОСОБА_1 до ПАТ Перший український міжнародний банк» про припинення зобов`язань за кредитним договором, визнання відсутнім права на стягнення, припинення дії іпотеки, скасування записів задоволено частково.

Визнано договір іпотеки від 14.11.07, укладений між ПАТ «Перший український міжнародний банк» і ОСОБА_1 , припиненим з 26.04.16. Скасовані записи №№ 14362636, 1436267,3 14362609 від 14.11.07 у Державному реєстрі іпотек та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 6-9).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.01.19 (далі - Державний реєстр) земельна ділянка площею 0,0785 га та житловий будинок А-2, загальною площею 359,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ПАТ «Перший український міжнародний банк» (а.с. 39-42).

Крім того, відповідно до відомостей з Державного реєстру щодо вказаного нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0785 га та житлового будинку А-2, загальною площею 359,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 міститься обтяження номер запису якого - 14362394, суб`єктом обтяження є - ОСОБА_1 (а.с. 41).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Частиною 3 ст. 26 Закону передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частинами 1, 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У порушення вказаних норм чинного законодавства у позові не зазначені, які свободи, законні інтереси чи права позивача порушені, не визнані або оспорюються відповідачем.

Крім того, з наданого відповідачем витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.01.19 земельна ділянка площею 0,0785 га та житловий будинок А-2, загальною площею 359,6 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 на праві власності належить ПАТ «Перший український міжнародний банк».

При цьому, у відзиві на позов представник відповідача вказав на те, що банк як єдиний власник зазначеного нерухомого майна не заперечує проти наявності вказаного запису обтяження нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону до суду можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а порядок внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у разі скасування рішення державного реєстратора передбачений Законом, зокрема, ст. 26 Закону.

Частиною 3 ст. 26 Закону передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Абзацом 3 ч. 3 ст. 26 Закону передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

А тому, правові підстави для скасування номеру запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Оскільки суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829) про скасування номеру запису про обтяження - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення - 29.04.20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук