Ухвала суду № 8900344, 01.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2010 р.                                                                       К-20574/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчук О.А.

при секретарі Коротковій О.В.

за участю представників сторін

позивача:не з’явився

відповідача:не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

на постановуХарківського окружного адміністративного суду

від 22.02.2008 р.

та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду

від14.10.2008 р.

у справі№22-а-3301/2008 (2-а-2107/08, 2-а-5220/07 номер справи у суді першої інстанції)

за позовомДержавної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Башкранснаб-Україна»

прозобов’язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Постановою Харківського окружного адміністративного суду (суддя –Л.В.Тацій) від 22.02.2008 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя –О.І.Сіренко, судді: Л.В.Мельнікова, А.М.Григорова) у справі №22-а-3301/2008 (2-а-2107/08, 2-а-5220/07 номер справи у суді першої інстанції), відмовлено у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (надалі –позивач, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Башкранснаб-Україна»(надалі –відповідач, ТОВ «ТД «Башкранснаб-Україна») про зобов’язання вчинити певні дії, а саме –надати документи про фінансово-господарську діяльність відповідача за період з 27.04.2006 р. по 30.06.2007 р..

Рішення судів попередніх інстанцій аргументовано тим, що у органів державної податкової служби відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про зобов’язання суб’єкта господарювання вчинити певні дії, зокрема, надати документи, які стосуються їх господарської діяльності.

Позивач, не погодившись із вказаними судовими рішеннями, звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати прийняті у справі судові рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник зазначив, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача надати документи про фінансово-господарську діяльність відповідача за період з 27.04.2006 р. по 30.06.2007 р. обґрунтовані належними доказами, а суди першої та апеляційної інстанцій припустилися грубого порушення ст.11, ст.11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп.2.3.2 п.2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р..

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Планом-графіком ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведення комплексних документальних перевірок на 4-ий квартал 2007 року було передбачено проведення у листопаді 2007 року планової перевірки відповідача за період з 27.04.2006 р. по 30.06.2007 р.. Керівнику товариства було вручено під розписку повідомлення №13067/10/23-249 про проведення зазначеної перевірки від 26.10.2007 р., крім того, листом від 27.10.2007 р. було запропоновано надати документи для перевірки.

Позивач в обґрунтування своїх вимог вказує на те, що під час проведення перевірки працівниками позивача, відповідачем було відмовлено перевіряючим у наданні первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, з посиланням на відсутність вказаних документів у зв’язку з їх передачею аудитору. На підтвердження факту відмови відповідача надати витребувані документи позивачем надано суду акт №393/23-225/34329803 від 05.12.2007 р. про відмову платника податку добровільно надати документи посадовій особі органу державної податкової служби.

Розглядаючи спір по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України не може погодитися з таким висновком та вбачає наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі, зважаючи на наступне.

За визначенням, наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі –адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 КАС України передбачено, що суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

При цьому, п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Зі змісту згаданого Закону, а також змісту інших Законів України не вбачаться повноважень органів державної податкової служби на пред’явлення адміністративного позову до юридичної особи, яка не є суб’єктом владних повноважень, про зобов’язання вчинити певні дії, в тому числі і надати документи.

Неврахування наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України призвело до помилкового відкриття провадження в адміністративній справі та вирішення спору по суті.

За наведених обставин, ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у ній відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2008 р., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008 р. у справі №22-а-3301/2008 (2-а-2107/08, 2-а-5220/07 номер справи у суді першої інстанції) скасувати. Провадження в адміністративній справі закрити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіКонюшко К.В. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Сергейчук О.А.