Ухвала суду № 8900018, 13.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-14784/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2008 року по справі № 2-27/3121-2006А за позовом Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим треті особи: Керченська міська Рада, Управління земельних ресурсів міста Керч, Фонд майна Автономної Республіки Крим, Приватне ВКП "Медсервіс", ТОВ "Фірма "Воля", Фірма "Реал-Інвест", СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, ТОВ "Восточний Крим", ТОВ "Крим-Донбас", про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2005 року Відкрите акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002322301/0 від 02.08.2005 року, яким позивачу було визначено зобов'язання по сплаті податку на землю у розмірі 37058,70 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 року у даній справі позов задоволено та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період с 30.05.2005 по 10.06.2005 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача, за результатами якої складений акт № 45 "т"/231/00191493 від 28.06.2005.

Було встановлено, що ВАТ "Керченський металургійний комбінат" було не сплачено до бюджету земельний податок у розмірі 37058,70грн.

На підставі акту, відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0002322301/0 від 02.08.2005 про сплату донарахованого податку на землю у розмірі 37058,70грн.

На підставі рішення виконкому Керченської міської ради №397 від 12.03.1993, Орендному підприємству Керченський металургійний комбінат була надана в постійне користування земельна ділянка, площею 255,194га, на яку потрібно було оформити державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Рішенням виконкому Керченської міської ради №610 від 14.06.1996, Орендному підприємству Керченський металургійний комбінат внесені зміни в відведені земельні ділянки. Загальна площа земельної ділянки, що була надана в постійне користування, після внесених змін, склала 166,11га.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №57-93 від 20.05.1993, Орендне підприємство Керченського металургійного комбінату було перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат".

В період з 2002 року по 2004 рік, заздалегідь одержавши дозвіл податкового керуючого, позивачем, з дотриманням вимог чинного законодавства, на підставі відповідних договорів були відчужені будівлі на користь третіх осіб. Нерухоме майно займало земельну ділянку, загальною площею: промисловий майданчик - 8,0527га., санітарна зона 2,14га.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, з боку позивача були неодноразові звернення до начальника ДПІ в місті Керчі, до начальника Управління земельних ресурсів, голови комісії по земельним питанням Керченської міської ради, міського голови, про вирішення питання про зменшення площі земельної ділянки, яка використовується Відкритим акціонерним товариством "Керченський металургійний комбінат", у зв'язку з відчуженням частини будівель.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи по даній справі, № 137/06 від 29.08.2007, висновки перевіряючих ДПІ, що викладені в акті позапланової перевірки, з урахуванням бухгалтерських даних та податкової звітності третіх осіб, що залучені до справи, підтверджуються тільки на суму 217,60 грн., та не підтверджуються на суму 36841,11грн.

Крім того, судами встановлено, що новими власниками та користувачами відчужених земельних ділянок було виконано відповідні зобов'язання по сплаті земельного податку, в тому числі і донарахованого за результатами перевірок.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Питання, пов'язані із землею регламентуються Конституцією України, Законами України "Про оренду землі", "Про плату за землю", Земельним кодексом України.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України, право власності або користування земельною ділянкою виникає тільки після отримання правовстановлюючого документа.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України, такими документами є або державний акт на землю або договір оренди.

Згідно статті 120 Земельного кодексу України, під час переходу права власності на будівлю і споруду, право користування на земельну ділянку може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Стягнення плати за землю здійснюється на підставі Закону України "Про плату за землю".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" користування землею є платним. Плата за землю стягується у вигляді або орендної платні або у вигляді податку на землю.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про плату за землю", об'єктом сплати за землю є земельна ділянка (пай), які знаходяться у власності або користуванні, у тому випадку й у оренді.

Згідно статті 15 Закону України "Про плату за землю", земельний податок сплачується с дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою, земельний податок також сплачується з урахуванням фактичного періоду знаходження землі у власності або користуванні.

Як вказано у статті 13 Закону України "Про плату за землю", підставою для нарахування податку на землю є дані Державного земельного кадастру.

Відповідно до роз'яснень, наданих листом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2003 за № 6398/в/17-0515, при переході права власності або користування на будівлю, споруду, власник зобов'язаний оформити право власності або користування на земельну ділянку на якій розміщена споруда, будівля в установленому законом порядку, проте обов'язок сплачувати земельний податок виникає з моменту переходу права власності або користуванням будівлею, спорудою.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2008 року по справі № 2-27/3121-2006А залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписМаринчак Н.Є.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О. Суддя Г.К. Голубєва