Ухвала суду № 88994062, 24.04.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3528/20

Провадження № 2/522/3998/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

24 квітня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б,

при секретарі судового засідання Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» – адвоката Шевченко К.С. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВАННАЯ», Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним правовстановлюючих документів та скасування записів про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» – адвоката Шевченко К.С. звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення (горище) № 101/1, загальною площею 247,6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАВАННАЯ» та накладення арешту на нежитлове приміщення (горище) № НОМЕР_1 , загальною площею 270,1 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАВАННАЯ».

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачу на праві власності належить майно, що складається з квартири, котра знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з восьми житлових кімнат загальною площею 251,1 кв.м., житловою площею 179,7 кв.м. на підставі свідоцтва від 07 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., зареєстровано в реєстрі №2160 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Над вищевказаною квартирою в багатоквартирному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться нежитлове приміщення - горище, що згідно із нормами чинного законодавства є спільнім майно, однак, доступ до вказаного нежитлового приміщення позивачу обмежений.

Позивачу стало відомо, що на підставі зборів засновників ТОВ «ГАВАННАЯ» № 1/17-01 від 17.01.2017 року та Акту приймання-передачі нерухомого майна ОСОБА_2 внесено в статутний фонд ТОВ «ГАВАННАЯ» нежитлове приміщення (горище) №101/1, загальною площею 247,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, позивачу стало відомо з Інформаційної довідки від 24.12.2019 р. № 194747131 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру/заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, що 08.02.2019 р. на підставі протоколу Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВАННАЯ» № 1/17-014 від 17.01.2017 року та Акту приймання-передачі нерухомого майна ОСОБА_3 було внесено в статутний фонд ТОВ «ГАВАННАЯ» нежитлового приміщення (горище) № НОМЕР_1 , загальною площею 270,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, а оскільки позивач обмежений у праві користування зазначеним приміщенням, котре вибуло з загального користування без його згоди, він звернувся з зазначеною заявою.

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню входячи з наступного.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Предметом позову є визнання недійсним правовстановлюючих документів та скасування записів про реєстрацію права власності саме на зазначене приміщення, стосовно котрого позивач звернувся по забезпечення позову, шляхом накладення арешту, тому, суд вважає пов`язаним предмет позову з заходами забезпечення позову, шляхом накладення арешту .

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, тому невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, для відновлення прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду.

Виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а також з тим, що в суду є всі підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, суд вважає за можливим забезпечити позов шляхом накладенням арешту.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Із наданих до суду документів, вбачається, що заявник зареєстрований на території України, в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження того, що майновий стан заявника або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з чим, судом питання щодо зустрічного забезпечення одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.

При викладених обставинах та керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» – адвоката Шевченко К.С. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВАННАЯ», Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним правовстановлюючих документів та скасування записів про реєстрацію права власності - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення (горище) № 101/1, загальною площею 247,6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАВАННАЯ».

Накласти арешт на нежитлове приміщення (горище) № НОМЕР_1 , загальною площею 270,1 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАВАННАЯ».

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) для виконання та сторонам для відома.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ю.Б. Свячена