Рішення № 88992285, 28.04.2020, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/3891/19

провадження у справі № 2/0285/95/20

28 квітня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.

за участі секретаря судового засідання Ковальової З.С.,

сторони по справі: позивач - ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2 ,

відповідач - Новоград-Волинська міська рада Житомирської області, представник - Грабовська (Стоцька) Наталія Миколаївна , Пугач Аліна Олегівна ,

треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради, треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

встановив:

04.11.2019 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області та просив постановити рішення, яким визнати за позивачем у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку за вказаною адресою.

В обґрунтування свого позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , яка за життя склала заповіт, за яким все своє майно заповіла позивачу. Однак, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому відбулося звернення до суду з даним позовом.

05.11.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, призначено підготовче судове засідання, встановлено учасникам справи строки вчинення процесуальних дій (а.с.21).

06.12.2020 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, зокрема у частині уточнення імені позивача (а.с.26-27).

09.12.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, визначено резервну дату розгляду справи (а.с.31).

03.02.2020 року до участі у справі залучено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (а.с.64).

17.04.2020 року третьою особою ОСОБА_6 до суду подано письмові пояснення, у яких останній просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що позивач невірно обрала спосіб захисту своїх прав та на те, що третя особа ОСОБА_5 має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_8 (а.с.102-104).

28.04.2020 року у судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, які просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача не з`явилася, подала до суду письмову заяву, у якій просила розгляд справи провести без участі представника відповідача (а.с.40).

Треті особи також до суду не з`явилися, про час та місце проведення розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Заслухавши представника позивача, врахувавши письмові пояснення третьої особи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 31.01.2020 року Шепетівським міськрайонним відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 56).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається, у тому ж числі, з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , та земельної ділянки за вказаною адресою. Дана обставина слідує із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.6-7).

За життя 19.10.2015 року ОСОБА_8 вклала заповіт та на випадок свої смерті зробила розпорядження з приводу того, що все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - позивачу по справі (а.с.15).

З метою реалізації своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернулася до Шепетівської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ у Хмельницькій області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю документів, які б підтверджували право власності на вище зазначене спадкове майно (а.с.17).

З метою перевірки всіх обставин справ, зокрема кола спадкоємців після смерті ОСОБА_8 , із відповіді Шепетівської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ у Хмельницькій області від 16.10.2010 року, на запис суду, встановлено, що Шепетівською районною державною нотаріальною конторою ГТУЮ у Хмельницькій області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 заведено спадкову справу № 51/2016. Згідно якої спадкоємцем на все майно згідно заповіту є ОСОБА_1 , якою заяву на прийняття спадщини по заповіту подано 02.02.2016 року. Крім того, заяву про прийняття спадщини за законом подано 13.04.2016 року спадкоємцями: сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.53).

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам суд виходить із наступного.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Внуки правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони буди живими на час відкриття спадщини.

Порядок прийняття спадщини регулюється ст.1268 ЦК України, яка передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» слідує, що особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Звертаючись до суду із позовом про визначення прав власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 , позивач ОСОБА_1 відповідачем у справі зазначила Новоград-Волинську міську раду Житомирської області, яка не є належним відповідачем у даній справі, оскільки судом було встановлено, що до Шепетівської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ подані заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкоємцями: сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є належними відповідачами справі.

Разом з тим, суд звертає увагу, що із відповіді Шепетівської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ від 16.10.2010 року вбачається, що спадкоємець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_8 , який у визначений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про її прийняття.

За таких обставин, враховуючи те, що позов поданий до неналежного відповідача та позивачем чи її представником не подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача на належного, у строки визначені ст. 51 ЦПК України, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 12,13,76-83,141, 258, 259, 264, 265, 268ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради, треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 );

відповідач - Новоград-Волинська міська рада Житомирської області ( місцезнаходження - вул. Шевченка, 16, м. Новоград-Волинський, Житомирська область);

третя особа - ОСОБА_5 ( РНОКПП - не встановлено, місце проживання - АДРЕСА_1 );

третя особа - ОСОБА_6 ( РНОКПП - не встановлено, місце проживання - АДРЕСА_1 ).

Дата складення повного судового рішення - 29.04.2020 року.

Головуюча А.В.Михайловська