Рішення № 88985732, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/735/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БІО-ФАРМ АГРОТРЕЙД ЛТД" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0046634004ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2018 року №0046634004 Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 4794,00 грн. та пені 479,40 грн. за порушення ст. 57.1. та 126 Податкового кодексу України.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій контролюючого органу, оскільки позивачем вже погашено податковий борг за рахунок подання уточнюючого розрахунку на зменшення зобов`язання та сплати у повному обсязі пені.

Позивачем були самостійно виявлені помилки в поданій декларації до проведення камеральної перевірки. 27.07.2018 року позивач подав уточнюючий Розрахунок (Додаток 8 до декларації акцизного податку) суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов`язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

Позивач зазначає, що відсутність боргу було також письмово підтверджено ДФС України по результатам розгляду скарги на податкову вимогу від 11.06.2018 р. №116473-17 про податковий борг в сумі 1295 грн. Згідно листа ДФС України від 20.09.2018 р. за даними ІТС "Податковий блок", станом на 12.09.2018 податковий борг у ТОВ "Біо-фарм-Агротрейд" відсутній.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Разом з тим, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідач вказує, що вказаний в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податковий борг у Позивача виник в результаті несплати у граничний термін самостійно задекларованих податкових зобов`язань визначених відповідно до поданої декларації за травень 2018 року.

Зауважує, що акт перевірки від 27.08.2018 року № 3813/26-15-40-04/39890452 був направлений на адресу ТОВ «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який було отримано 17.10.2018 року уповноваженою особою Кириченко.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» здійснює діяльність роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та є платником акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що в червні 2018 року позивачем подано до контролюючого органу декларацію з акцизного податку за травень 2018 року від 19.06.2018 р. №9122638377, відповідно до якої сума акцизного податку зазначена 4794 грн.

27.07.2018 року позивачем подано уточнюючий Розрахунок (Додаток 8 до декларації акцизного податку) суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов`язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку/розрахунку збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, за результатами якої було складено акт від 27.08.2018 року № 3813/26-15- 40-04/39890452.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

При проведенні камеральної перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» на порушення вимог п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов`язання з акцизного податку від 19.06.2018 року № 9122638377.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2018 року № 0046634004 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати акцизного податку у розмірі 10% у сумі 479,40 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став Акт № 3813/26-15-40-04/39890452 від 27 серпня 2018 року, який, як стверджує позивач, складено відповідачем проте не надіслано на адресу позивача. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення акт було вручено 17.10.2018 року.

ТОВ «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» отримало 12 грудня 2018 року від Головного управління ДФС у м. Києві, податкове повідомлення-рішення від 15.11.2018 року №0046634004 (надалі- ППР) про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 4794,00грн. та пені 479,40грн. за порушення ст. 57.1. та 126 ПКУ строку сплати грошового зобов`язання з акцизного податку на 28 календарних днів.

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПКУ).

Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 ПКУ встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПКУ платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 46.1 статті 46 ПКУ визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 48.1 статті 48, пункт 49.1 статті 49 цього Кодексу).

В свою чергу, пунктом 46.5 статті 46 ПК України визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому податковим зобов`язанням в розумінні ПКУ визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті ПКУ), а грошовим зобов`язанням платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПКУ).

У відповідності до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до п.14.1.157 податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту №3813/26-15-40-04/39890452 від 27 серпня 2018 року.

Проте, контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення не було враховано ту обставину, що позивачем 27.07.2018 року самостійно виправлено помилки допущені в податковій звітності за червень 2018 року, не встановлено дійсного обов`язку платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку, що призвело до безпідставного визначення податкового зобов`язання та накладення на позивача штрафних санкцій

Згідно листа ДФС України від 20.09.2018 р. за даними ІТС "Податковий блок", станом на 12.09.2018 податковий борг у ТОВ "Біо-фарм-Агротрейд" відсутній.

За результатами розгляду позову ТОВ "Біо-фарм-Агротрейд" Окружний адміністративний суд м.Києва рішенням від 09 грудня 2019 року (№ 640/737/19) податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2018 року №0046644004, (прийняте теж на підставі акту №3813/26-15-40-04/39890452 від 27 серпня 2018 року), скасував.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення прийняте контролючим органом протиправно, відповідачем до суду не надано належних до допустимих доказів на спростування доводів позивача, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2018 року №0046634004 Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» (04080, м. Київ, вулиця Вікентія Хвойки, літера 44/45, будинок 15/15, корпус 11, офіс 5, код ЄДРПОУ 39890452) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська