Ухвала суду № 88985730, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/8880/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

ОСОБА_1 доЦентрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області провизнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 31.03.2020 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві від 24.05.2013 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 , відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

29.04.2020 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому останній просить зупинити дію рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 31.03.2020 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві від 24.05.2013 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 , відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», до вирішення спору по суті.

В обґрунтування вказаного клопотання позивачем наголошено на тому, що дії органу ДМС України щодо скасування рішення від 24.05.2013 про оформлення громадянства України позивача містять комплекс заходів, а, отже, у разі подальшого впровадження та оформлення результатів до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, позивача буде позбавлено паспорту, що зумовить відсутність захисту та невизначеність правового статусу останнього в Україні та за кордоном, а обмеження свободи пересування позбавить можливості належного захисту порушень прав.

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).

Слід одразу зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Зокрема, ЄСПЛ у своїй практиці (наприклад, справа Будров проти Росії, Immobiliare Saffy v.Italy ) зазначає, що право на звернення до суду, гарантоване ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система країн-учасниць Конвенції не передбачала б захисту права на виконання судового рішення. І саме інститут забезпечення позову захищає сторону, яка зазнала збитків та звернулась до суду, від невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

За жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, в обґрунтування поданого клопотання представником позивача наголошено, що дії органу ДМС України щодо скасування рішення від 24.05.2013 про оформлення громадянства України позивача містять комплекс заходів, а, отже, у разі подальшого впровадження та оформлення результатів до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, позивача буде позбавлено паспорту, що зумовить відсутність захисту та невизначеність правового статусу останнього в Україні та за кордоном, а обмеження свободи пересування позбавить можливості належного захисту порушень прав.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на положення п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», згідно з якими законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на такому принципі як запобігання виникненню випадків безгромадянства.

Також, слід зазначити, що у відповідності до ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з доводами позивача щодо необхідності та достатності підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 31.03.2020 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві від 24.05.2013 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 , відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/8880/20.

У контексті наведеного суд зазначає, що визначений даною ухвалою суду спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. При цьому, правомірність оскаржуваного рішення буде перевірена за наслідками розгляду по суті адміністративної справи.

Керуючись положеннями ст.ст. 150, 151, 153, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника позивача задовольнити.

2. Зупинити дію рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 31.03.2020 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві від 24.05.2013 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 , відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/8880/20.

3. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею. Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , орган 8036 (особа за релігійними переконаннями не має ідентифікаційного коду), адреса: АДРЕСА_1 ).

Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598, адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А).

Відповідно до ч. 8 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.

Суддя Т.О. Скочок