Рішення № 88985019, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 квітня 2020 року №640/3440/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаШевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»провизнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 20.11.2019 у ВП №50366610 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2019 у ВП №60808086,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.03.2020):

- визнати протиправною та cкасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про стягнення виконавчого збору від 20.11.2019 у виконавчому провадженні №50366610;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2019 №60808086, яка була винесена на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 20.11.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на те, що вказана постанова була винесена поза межами строків, визначених Законом України "Про виконавче провадження". Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена на підставі постанови про стягнення виконавчого збору то вона також підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2020 у справі № 640/3440/20 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недолікі позовної заяви. Позивач, у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/3440/20 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву та зобов`язано останнього надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №60808086.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, однак на виконання вимог ухвали від 18.03.2020 надав суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №60808086.

Розгляд справи відкладався у зв`язку із запровадженням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

В судовому засіданні 27.04.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розгляд справи здійснено із врахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №50366610 по виконанню виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від 20.11.2014 №755/27884/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" боргу у сумі 1 693 307, 29 грн.

Як свідчать матеріали справи, стягувачем, а саме Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було направлено заяву від 23.07.2019 вих.№13.3-01/427, в якій стягувач просив повернути виконавчий лист №755/27864/13-ц, виданий 20.11.2014 Дніпровським районним судом міста Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості по кредиту в сумі 1 674 145, 83 грн та третейського збору в сумі 17 161, 46 грн.

Як зазначає позивач, постановою від 25.07.2019 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

В свою чергу, державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомоном Артемом Андрійовичем постановою від 20.11.2019 про стягнення виконавчого збору, яка виведена у окреме виконавче провадження №50366610, постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 169330, 73 грн.

На підставі зазначеної постанови державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Марченко Ольгою Андріївною 06.12.2019 відкрито виконавче провадження №60808086 на виконання постанови від 20.11.2019 №50366610 про стягнення виконавчого збору у сумі 169330, 73 грн.

Вважаючи, що виконавче провадження від 06.12.2019 за №60808086 із стягнення виконавчого збору відкрито із порушенням вимог закону, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було направлено заяву від 23.07.2019 вих.№13.3-01/427, в якій стягувач просив повернути виконавчий лист №755/27864/13-ц, виданий 20.11.2014 Дніпровським районним судом міста Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості по кредиту в сумі 1 674 145, 83 грн та третейського збору в сумі 17 161, 46 грн.

Позивачем зазначено, що 25.07.2019 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, керуючись пунктом 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", на підтвердження чого позивачем долучено копію постанови 25.07.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу за ВП№50366496.

Однак, суд не погоджується з доводами позивача та звертає увагу, що ревізити виконавчих листів, зазначених у заяві стягувача 23.07.2019 вих.№13.3-01/427 та у постанові від 25.07.2019 відрізняються.

Зі змісту постанови від 25.07.2019 у ВП№50366396, на яку посилається позивач, зазначені інші реквізити виконавчого листа (№755/4114/15-ц від 27.04.2015) ніж ті, що вказані у заяві від 23.07.2019 вих.№13.3-01/427 про повернення виконавчого документа стягувачеві (№755/27864/13-ц).

Суд також зазначає, що номер виконавчого провадження у постанові від 25.07.2019 відрізняється від номерів виконавчих проваджень, в межах яких виник спір (постанова про стягнення виконавчого збору за №50366610, постанова про відкриття виконавчого провадження за №60808086).

Таким чином, доводи позивача спростовуються матеріалами справи, а саме відсутністю доказів вчинення відповідачем дій та прийняття рішень щодо заяви третьої особи Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" выд 23.07.2019 №13.3-01/427 про повернення виконавчого листа №755/27864/13-ц.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки до матеріалів справи ні позивачем, ні його представником не надано належних доказів припинення виконавчих проваджень, в межах яких позивач оскаржує відповідні постанови.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що відповідачами доведено правомірність їх рішень, дій та бездіяльності, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 4227,20 грн (квитанція № 113 від 13.02.2020 та квитанція №114 від 13.02.2020). Оскільки в в задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.