Рішення № 8898406, 31.03.2010, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ справа №2-774/10

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 березня 2010 р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: судді - Продана Б.Г., при секретарі – Дорош Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави, вказавши суду, що 04.12.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір та договір про видачу траншу №104014-SOGL, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 20000 доларів США з терміном повернення до 22.11.2010 р.

Однак всупереч підписаним угодам, відповідач встановленого порядку погашення позики не дотримувався, в зв’язку із чим позивач змушений був проводити перерахунок сум.

Як засіб забезпечення повернення кредиту, було укладено договір застави майна між сторонами від 04.12.2007 р. №104014-sogl , а саме: торгового павільйону загальною площею 20 м.кв. по вул. Кам"янецькій в м. Хмельницькому (біля бібліотеки Хмельницького Національного Університету)- заставною вартістю 19350 доларів США; холодильної вітрини "РОСС" 1.5 м., с/н 14086152043-96, 2007 р.в. – заставною вартістю 750 доларів США; холодильної вітрини "РОСС" 1.3 м., - заставною вартістю 525 доларів США.

Також між сторонами 04.12.2007 р. було укладено договір №104014-sogl застави товару в обороті, а саме продуктів харчування в асортименті заставною вартістю 1500 доларів США.

27.08.2009 р. представник позивача звернувся в суд з позовом про звернення стягнення на предмет застави до відповідача, посилаючись на те, що виплати, передбачені договором повністю припинились, гроші до цього часу не повернуті, на неодноразові звернення з вимогою повернути кошти відповідач не реагує, сума боргу на момент звернення до суду становить 15375. 34 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просить передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 04.12.2007 р. №104014-SOGL в сумі 15375. 34 доларів США шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного йому на праві власності заставного майна, а саме : торгового павільйону загальною площею 20 м.кв. по вул. Кам"янецькій в м. Хмельницькому (біля бібліотеки Хмельницького Національного Університету)- заставною вартістю 19350 доларів США; холодильної вітрини "РОСС" 1.5 м., с/н 14086152043-96, 2007 р.в. – заставною вартістю 750 доларів США; холодильної вітрини "РОСС" 1.3 м., - заставною вартістю 525 доларів США; товару в обороті - продуктів харчування в асортименті заставною вартістю 1500 доларів США, - та звернути стягнення на дане майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця.

Крім того , просить стягнути з відповідача судові витрати по справі в сумі 1200 грн. 96 коп.

Відповідач в судове засідання подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку із тим, що він в цей час перебуває у відрядженні в м. Києві. Однак враховуючи те, що відповідача завчасно було повідомлено про день та час розгляду справи, а також те, що факт відсутності відповідача з вказаної причини жодни чином не підтверджений, оскільки відсутні будь-які докази про те, що останній дійсно перебуває у відрядженні, суд приходить до висновку, що дана причини неявки в судове засідання не може бути визнана поважною, а є способом затягування розгляду справи. В зв"язку із вщевикладеним суд приходить до висновку, що розгляд справи слід продовжити за відсутності відповідача, оскільки він будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи не з"явився в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи вимоги ст.224 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі на її розгляд за відсутності відповідача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів , які є в матеріалах справи.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач зобов"язання по поверненню коштів, отриманих згідно кредитного договору №104014-SOGL від 04.12.2007 р. не виконав в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України : Зобов"язання має виконуватися належним чином...

Відповідно до ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути кредитодавцю грошові кошти..., у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем, як власником предметів застави було укладено 04.12.2007 р. договори застави майна та товарів в обороті на забезпечення виконання кредитного договору №104014-SOGL від 04.12.2007 р., виконання якого він прострочив, то відповідно до ч.1, 2 ст.589 ЦК України : У разі невиконання зобов’язання , забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Суд не погоджується з позивачем в частині заявлених позовних вимог щодо звернення стягнення на майно, що є предметом застави шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця, та вважає що в цій частині позову слід відмовити, оскільки це може порушити права боржника в частині проведення об’єктивної та неупередженої реалізації майна боржника та може завдати шкоди його майновим інтересам .

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.: Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. П.2 ч.1 ст.4 цього ж Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішень є серед іншого і звернення стягнення на майно боржника . Тому з врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що звернення стягнення на майно має бути проведено в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. органами державної виконавчої служби України.

Крім того, керуючись ч.1 ст.88 ЦПК України, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати по справі, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 1170 грн. 96 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 589, 590, 1049-1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4 Закону України «Про виконавче провадження» , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 290922829003111 (для погашення заборгованості, рах.№64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО №305299) за кредитним договором №104014-SOGL від 04.12.2007 р. в сумі 15375.34 доларів США та судових витрат в сумі 1200 грн. 96 коп. на наступне майно (предмет застави) : торговий павільйон загальною площею 20 м.кв., розташований по вул. Кам"янецькій в м. Хмельницькому (біля бібліотеки Хмельницького Національного Університету) - заставною вартістю 19350 доларів США; холодильну вітрину "РОСС" 1.5 м., с/н 14086152043-96, 2007 р.в. – заставною вартістю 750 доларів США; холодильну вітрину "РОСС" 1.3 м., - заставною вартістю 525 доларів США; товар в обороті - продукти харчування в асортименті - заставною вартістю 1500 доларів США, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 шляхом його реалізації у встановленому порядку через органи державної виконавчої служби України.

В решті позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: