Ухвала суду № 88983813, 29.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3316/20

УХВАЛА

29 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Колективного підприємства «Будова» про забезпечення його позову до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа – Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо зазначення в постанові № 072/19/539-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 дати набрання законної сили 17.12.2019; визнати протиправними дії відповідача щодо подання заяви про примусове виконання № 072/19/539-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019; зобов`язати відповідача подати вимогу про повернення виконавчого документа в порядку п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 21.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28.04.2020 до суду від Колективного підприємства «Будова» надійшла заява про забезпечення його позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП №61419543, яке відкрито 28.02.2020 щодо КП «БУДОВА», та зупинення дії постанови № 072/19/539-вих від 02.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради.

В обґрунтування заяви зазначено, що 16.12.2019 КП «БУДОВА» з дотриманням п`ятнадцятиденного терміну звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови № 072/19/53 9-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12,2019, а також повідомило Управління ДАБК ОМР про оскарження вищезазначеної постанови листом від 16.12.2019.

21.12.2019 Одеський окружний адміністративний суд ухвалив відкрити провадження по справі № 420/7591/19 за позовом КП “БУДОВА” до Управління ДАБК ОМР та призначив перше судове засідання на 20 січня 2020 року.

Позивач відмічає, що вищеозначене судове оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду, п. 29 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” від 06.04.1995 № 244.

Однак на адресу КП «БУДОВА» надійшла Постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2020 року ВП № 61419543, винесена на підставі Постанови від 02.12.2019 № 072/19/539-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що видана Управлінням ДАБК ОМР.

Подання відповідачем заяви про примусове виконання постанови №072/19/539- вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 є протиправною дією Управління ДАБК ОМР, яка спрямована на порушення прав КП “БУДОВА”, що зумовило позивача звернутися із даним позовом.

При цьому 22.04.2020 старший державний виконавець Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) наклав арешти на кошти боржника, що підтверджується постановою про арешт коштів боржника від 22.04.2020 за ВП №61419543.

Після надходження на адресу КП «БУДОВА» постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2020 року на ВП №61419543 на адресу Начальника Другого Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Шуляченко М.Б. була направлена заява про повернення виконавчого документа стягувачу № 136 від 04.03.2020 з відміткою про отримання 04.03.2020, згідно якої третю особу по справі було повідомлено про оскарження в судовому порядку постанови Управління ДАБК ОМР про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 072/19/539-вих від 02.12.2019.

Позивач наголошує, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду, п. 29 Постанови КМУ. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державною архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом, ч, 2 п. 31 Постанови КМУ № 244. Таким чином, постанова №072/19/539-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 не набрала законної сили та не може бути подана до органів державної виконавчої служби для виконання, у примусовому порядку. Отже Управлінню ДАБК ОМР було відомо, про те, що КП “БУДОВА” звернулося до суду із захистом свого права та вищезазначена постанова не може бути подана для її виконання.

Проте, незважаючи на виконання КП «БУДОВА» всіх необхідних умов, відповідно до чинного законодавства України, Управління ДАБК ОМР під час розгляду судом адміністративного позову звернулося до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі Постанови № 072/19/539-вих від 02.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка оскаржується в межах судової справи.

Позивач зазначає, що протиправні дії Управління ДАБК ОМР призвели до того, що державний виконавець вніс відомості щодо КП «Будова» до Єдиного реєстру боржників. Також державний виконавець може здійснити заходи примусового виконання відносно КП «Будова» в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Вивчивши матеріали справи та додані заяви докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

З огляду на матеріали заяви, 06.11.2019 Управлінням ДАБК ОМР було видано Наказ № 01-13/437ДАБК про проведення позапланової перевірки на об`єкті: “Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 3”, за результатами якої складено Протокол та Припис.

Розгляд справи про правопорушення відбувся 02.12,2019 о 12:30 год. у приміщенні Управління ДАБК ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, за результатами якої заступник начальника Управління ДАБК ОМР В.Ю. Єфремов виніс Постанову від 02.12.2019 № 072/19/539-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в якій постановив визнати КП «БУДОВА» винним вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та наклав штраф у сумі: 742 590 грн.

Не погодившись із прийнятими за результатами контрольного заходу актами, КМ «Будова» оскаржила останні до ООАС і ухвалою судді Єфіменко К.С. від 16.04.2020 відкрито провадження по справі № 420/7591/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІА-ЛЕКС», Колективного підприємства «Будова» до Управління ДАБК Одеської міської ради , заступника начальника управління – начальника інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремова Вячеслава Юрійовича, заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Лисого Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасувати постанову Управління ДАБК Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 року №072/19/539-вих., визнання протиправним та скасування припису від 18.11.2019 року Управління ДАБК Одеської міської ради з вимогою зупинити виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 , вул. Єврейська АДРЕСА_2 3 з 18.11.2019 року до моменту отримання права на виконання будівельних робіт, виданий заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Лисим С.О., визнання протиправними дії заступника начальника інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Лисого С.О. щодо видання припису Управління ДАБК Одеської міської ради від 18.11.2019 року з вимогою зупинити виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, Приморський АДРЕСА_3 , вул.. Єврейська, 3 з 18.11.2019 до моменту отримання права на виконання будівельних робіт, визнання протиправними дії заступника начальника управління – начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремова Вячеслава Юрійовича, щодо винесення постанови Управління ДАБК Одеської міської ради №072/19/539-вих. від 02.12.2019 року.

В подальшому на адресу КП «БУДОВА» надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2020 ВП №61419543, винесена на підставі постанови від 02.12.2019 № 072/19/539-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що видана Управлінням ДАБК ОМР, що зумовило позивача звернутись із даним позовом.

Після відкриття ООАС 21.04.2020 провадження по справі № 420/3316/20, старший державний виконавець Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 22.04.2020 наклав арешти на кошти боржника, що підтверджується постановою про арешт коштів боржника від 22.04.2020 року за ВП № 61419543, і зазначена обставина на погляд позивача потребує забезпечення цього позову в заявлений спосіб.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).

Суд зазначає, що вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача (заявника) та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач (заявник), співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.

У контексті співмірності суди також повинні перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Так, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача заначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Сама ж лише незгода позивача (заявника) із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Відтак, суд зазначає, що стверджувані позивачем ознаки протиправності дій щодо зазначення в постанові № 072/19/539-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 дати набрання законної сили 17.12.2019, а також щодо подання заяви про примусове виконання № 072/19/539-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 - не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем (заявником) і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача (заявника) до відповідача, стосовно якої позивач (заявник) просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач (заявник) обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В той же час, заявлена позивачем заява спрямована на зупинення виконавчого провадження ВП №61419543, яке відкрито 28.02.2020 щодо КП «БУДОВА», та зупинення дії постанови № 072/19/539-вих від 02.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради, що оскаржується в межах іншої адміністративної справи.

Водночас, орган виконавчої служби не є стороною даного спору і не вчиняв дій / не ухвалював рішень, що є предметом судового контролю на предмет виявлення в них ознак протиправності, за наведених в обґрунтування заяви підстав. Даний спір не охоплює відносини із органом виконавчої служби, які є наслідком оскаржуваних в межах даної справи дій відповідача та становлять відокремлені спірні правовідносини.

При цьому особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 КАС України.

У розумінні наведених положень статті 151 КАС України за описаної правової ситуації зупинення виконавчого провадження ВП № 61419543, яке не є предметом спору в даній справі, та зупинення дії постанови № 072/19/539-вих від 02.12.2019, яка є предметом спору по справі № 420/7591/19, є неприйнятним.

При цьому відповідно до пункту 5 частини третьої статті 151 КАС не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З огляду на предмет спору, викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про які просить позивач, а отже й про відсутність підстав для їх застосування.

Таким чином, оскільки заявлений позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 153 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Колективного підприємства «Будова» про забезпечення його позову до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа – Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Завальнюк