Рішення № 88983646, 28.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 р. № 400/770/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54030

про:визнання протиправною та скасування постанови від 04.09.2019 ВП № 59946450, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом (арк. спр. 40-44), що містив вимоги:

визнати протиправною та скасувати постанову Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва від 04.09.2019 ВП № 59946450 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона сумлінно виконувала рішення суду в добровільному порядку, а оскаржувану постанову було винесено «… на підставі недостовірних відомостей умисно наданих її колишнім чоловіком …».

У відзиві Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі – Відділ або відповідач) просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404).

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом, 31.10.2017 Заводський районний суд м. Миколаєва прийняв рішення у справі № 487/1921/17 (провадження № 2/487/1348/17), яким зобов`язав ОСОБА_1 «… не чинити перешкод ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми … встановити час та дні ОСОБА_2 для зустрічей з дітьми …» (арк. спр. 10-11).

22.03.2018 був виданий відповідний виконавчий лист (арк. спр. 12).

04.09.2019 старший державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Машевський Сергій Олександрович (надалі – державний виконавець Машевський С.О.) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 59946450 з виконання виконавчого листа (арк. спр. 16). У пункті 2 цієї постанови було вказано про обов`язок боржника ( ОСОБА_1 ) щодо виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, а у пункті 3 постанови зазначено про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8 346 грн.

Також 04.09.2019 державний виконавець Машевський С.О. виніс постанову ВП № 59946450 про стягнення виконавчого збору (надалі – Постанова, арк. спр. 17).

16.09.2019 державний виконавець Машевський С.О. склав акт державного виконавця (що був підписаний, зокрема, ОСОБА_1 і Мельником М ОСОБА_3 ), в якому зазначив, що «… 16.09.19 року відбулася зустріч батька ОСОБА_2 з дітьми …» (арк. спр. 24).

З посиланням на зазначений акт, 17.09.2019 державний виконавець Машевський С.О., на підставі пункту 9 частини першої статті 39 та статті 40 Закону № 1404, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 59946450 (арк. спр. 23).

18.09.2019 державний виконавець Машевський С.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 60097538 з виконання Постанови (арк. спр. 21).

У позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що Постанову вона отримала 18.09.2019.

Також, за твердженнями позивача, після отримання нею виклику державного виконавця Машевського С ОСОБА_3 на 18.09.2019 (арк. спр. 25), вона 12.09.2019 прийшла на прийом до державного виконавця та подала через канцелярію Відділу «… акти про не виконання рішення про участь батька ОСОБА_2 у вихованні дітей починаючи з квітня 2018р. помісячно до вересня 2019р. …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов`язав відповідача надати належним чином засвідчені копії всіх документів виконавчого провадження № 59946450.

Відповідач ухвалу суду не виконав.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку про те, факт своєчасного направлення позивачу Постанови Відділ не довів.

Проте, ця обставина не є доказом протиправності Постанови.

Доводи про те, що ОСОБА_2 (стягувач у виконавчому провадженні № 59946450) не виконує судове рішення про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей (заборгованість становить 46 383 грн.), не відвідував дітей та не спілкувався з ними з жовтня 2017 року, суд відхилив, оскільки вони не мають відношення до суті адміністративного спору.

Повідомлені позивачем обставини (зокрема, інформація про подання 12.09.2019 державному виконавцю Машевському С.О. актів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не брав участі у вихованні дітей) не доводять того, що при винесенні Постанови (04.09.2019) були порушені вимоги Закону № 1404.

Відповідно до статті 27 Закону № 1404, виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується до боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, винесення 04.09.2019 (одночасно з відкриттям виконавчого провадження) Постанови відповідає частині четвертій статті 27 Закону № 1404.

Позивач посилається частину дев`яту статті 27 Закону № 1404, згідно з якою виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 17.09.2019 про закінчення виконавчого провадження № 59946450 (арк. спр. 23) міститься посилання на пункт 9 частини першої статті 39 Закону № 1404, проте відсутня інформація про виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу на підтвердження виконання нею рішення Заводського районного суду м. Миколаєва до 04.09.2019.

До того ж, виходячи зі змісту статті 27 Закону № 1404, виконання боржником рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та закінчення, в зв`язку з цим, виконавчого провадження, унеможливлює стягнення виконавчого збору, але не тягне за собою визнання постанови про стягнення виконавчого збору протиправною.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 34993162) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна