Ухвала суду № 88983473, 28.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

28 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5436/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,

позивача - ОСОБА_1

та

представника відповідача - Татаринової О.В. (витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ

від 03.03.2020 № 1006416327)

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Головного управління Національної поліції в Луганській області про зупинення провадження у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Луганській області

про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 02 квітня 2020 року б/н (арк. спр. 113-118) просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 476883,20 грн.

Ухвалою від 14 січня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 34-35).

У підготовчому засіданні представник відповідача подала клопотання від 28 квітня 2020 року № 385/111/28-2020 про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 810/451/17, оскільки правовідносини у справах № 360/5436/19 та № 810/451/17 є подібними (стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (виплати грошових коштів за рішенням суду) відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України) (арк. спр. 138).

Позивач проти зупинення провадження у справі заперечував, пославшись на те, що в Україні не має прецедентного права і зупинення провадження у даній справі є недоцільним.

Вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року прийнято до розгляду справу № 810/451/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку (№ рішення в ЄДРСР 86402009).

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду мотивував своє рішення необхідністю відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 15 вересня 2015 року (№ 21-1765а15).

У постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2015 року (№ 21-1765а15) зазначено, що відповідно до приписів частини першої статті 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає, що правовий висновок Верховного Суду України у справі № 21-1765а15 є застосовним до спірних правовідносин у справі № 810/451/17, однак, на думку колегії, цей правовий висновок Верховного Суду України не узгоджується з підходами (поглядами) Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень статті 117 КЗпП, висловленими у справі «Меньшакова проти України» (заява № 377/02; рішення від 08 квітня 2010 року), фактичні обставини якої за суттю теж є подібними до обставин справи № 810/451/17.

В аспекті спірних правовідносин колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що слушним був би висновок, за яким у зв`язку з прийняттям судового рішення про виплату заборгованості із заробітної плати та відшкодування/компенсацію у роботодавця (колишнього) виникає обов`язок виконати це судове рішення і на правовідносини, які виникають у зв`язку з таким виконанням, положення статей 116, 117 КЗпП не поширюються.

Оскільки колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Оскільки Великою Палатою Верховного Суду переглядається судове рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) щодо застосування положень статей 116, 117 КЗпП до правовідносин, які виникають у зв`язку з прийняттям судового рішення про виплату заборгованості із заробітної плати, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 810/451/17.

Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Національної поліції в Луганській області про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 810/451/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повний текст ухвали складено 29 квітня 2020 року.

СуддяТ.І. Чернявська